Завдання для учнів




15.11

Завдання для учнів 7-а класу

Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини (за складним планом)

·        1. Пригадайте

Ø Які стилі мовлення ви знаєте?

Ø Що таке художній стиль мовлення?

Ø Які типи мовлення ви знаєте? 

Ø Які види описів ви знаєте?

Ø З якою метою письменники вводять описи у свої твори?

 

 

2. Опис зовнішності людини це словесний портрет, зображення людини мовними засобами. Портрет передає загальний вигляд і конкретні деталі зовнішності людини.

              3. Під час опису зовнішності людини необхідно звернути увагу на вік, характерні риси і вираз обличчя (колір очей, волосся, форма носа, брів, губи, шия), зріст, поставу, ходу, основні елементи одягу.

 

·                    Усний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини.

·        Читання тексту для переказу учнями.

Була неділя. Марко мав намір одружитися і поїхав у село Чайки. Там жила Онися, дочка священика. Марко зайшов до хати Прокоповичів, привітався і низько вклонився хазяйці. І Онися не забарилась. Вона з'явилась у дверях, висока, тонка та рівна, як тополя. Гість ледь не скрикнув...

На Онисі була картата плахта, виткана квадратиками. Квадратики були заткані жовтогарячим шовком із білими, як срібло, тонкими обідками. Внизу теліпались червоні китички завбільшки з волоський горіх. Червона з синіми та зеленими квітками запаска блищала, ніби жевріла. Вишитий поділ сорочки спадав на червоні черевики. Ясно-синій шовковий корсет був затканий золотими квіточками. На чорноволосій голові неначе цвів вінок із квітів. Стрічки вкривали Онисю до пояса, немов з голови на плечі лився ливцем дощ із стрічок. На шиї червоніло п'ять разків товстого доброго намиста з золотими дукачами.

Лице в Онисі було оригінальне: зверху ширше, внизу вужче. На високому чолі неначе бігли дві довгі чорні темні стрілки. То чорніли тонкі довгі брови. Гострі кінці довгих брів десь побігли на скроні й там зникали під пучечками квіток. Під бровами горіли темні,  як вугіль, блискучі продовгуваті очі. Лице кінчалось загостреним підборіддям. Маленькі темно-червоні вуста були випнуті. Матовий колір обличчя освіжав ледь примітний розлитий по щоках рум'янець.

Онися поставила на стіл тарілку з пиріжками. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, стан. Марко підбіг до Онисі і поцілував їй руку. Онися сіла на канапі. Її струнка постать була ніби намальована на килимі ясними блискучими фарбами (За І. Нечуєм-Левицьким, 233 сл.).

·        Словникова робота.

Плахта – старовинний жіночий одяг типу спідниці з двох до середини зшитих полотнищ.

Запаска – жіночий одяг із шматка тканини, який носили як спідницю, обгортаючи стан поверх сорочки.

Корсет, корсетка – верхній жіночий одяг – безрукавка, пошита в талію.

Дукач, дукат – старовинна срібна (золота) монета у вигляді жіночої прикраси.

                                                 

                                            План тексту

 

1.Задум Марка про одруження.

2.Зустріч парубка з Онисею.

3.Чарівна дівчина, що полонила серце Марка.

А)Висока, струнка, мов тополя.

Б)Одяг Онисі.

В)Вінок із квітів зі стрічками на чорноволосій голові дівчини.

Г)Намисто із золотими дукатами.

Д)Обличчя Онисі.

Е)Рівний, як стріла, стан дівчини.

4.Поцілунок у руку.



Домашнє завдання.Усно переказувати текст.



























Завдання для учнів 9_Б класу
"Просте ускладнене речення"

1.Пригадайте. 
Ускладнення речень
Однорідними членами Відокремленими членами Звертаннями Вставними компонентами Вставленими компонентами

І роси, і птиці, і трави з зорею вітають мене(В. Сосюра). Я люблю українське село, повне шуму, повне дум(В.Сосюра). Сонце! Сонце! Це тебе, довічний світе, стріваючи, вітає земля(Панас Мирний). Правда, Чіпка мій моторний, удатний(Панас Мирний). Радика мама(тата в нього не було) була вчителька музики(Ю.Яновський

2. Повторіть теоретичний матеріал.
Просте ускладнене речення
Однорідні члени речення – такі члени речення, що граматично пов'язані з тим самим членом речення й відповідають на те саме питання. Вони незалежні одне від одного.
Однорідними можуть бути будь-які члени речення:
1. підмети. І Катря, і вчителька мовчки дивились на картину;
2. прості та складені присудки. Вона вміла полоти, прати, мити, варити, жати, орати, сіяти, косити;
3. додатки. Навезли з міста шевців, кравців, швачок, крамарів і крамарок;
4. означення (узгоджені й неузгоджені). Досі ущиплива та довірлива розмова стихла;
5. обставини. Нікого ні в дворі не знайшли, ні в городі, ні близько на вулиці.

Однорідні члени речення бувають непоширеними й поширеними. Чи в Києві, чи в Полтаві, чи в самій столиці ходив чумак з мазницею помежи крамниці. Не зламали молодецького завзяття ні безсонні ночі, ні мороз, ні хуга.

У реченні може бути декілька рядів однорідних членів. Присмеркові сутінки опали (присудок), сонну землю (додаток) й                душу (додаток) оплели (присудок).
Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією переліку, і на них падає логічний наголос.

 Звертання
Звертання – це слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.
 Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас  одкрила...
 Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку...

Вставні слова
Вставними називаються слова, сполучення слів або речення, за допомогою яких виражається ставлення мовця до повідомлення, здійснюється зв'язок між частинами речення чи тексту, оформлюються думки, дається вказівка на джерело повідомлення тощо. Вставні слова не бувають членами речення й не утворюють словосполучень із членами речення.

Таким чином, сама судьба повела двох братів по різних дорогах...
Вставні слова та словосполучення на письмі виділяються комами.
Вставні слова,словосполучення і речення
Приклад
 виражають оцінку  вірогідності    повідомлюваного  (упевненість або  невпевненість)
авжеж, безперечно, безсумнівно, без усякого сумніву, видимо, видно, в усякому разі (випадку), гадаю, дійсно,  звісно, звичайно, здавалося (б), здається, зрозуміло, либонь, мабуть, може, можливо, напевно, очевидно,  певна річ, по суті (справи), правда, припустимо, припустімо, природно, скажімо, скоріш за все, слід гадати,  справді, треба думати, було, буває, бувало, трапляється, як звичайно, як завжди, як водиться та ін.

 виражають почуття  мовця, емоційну  оцінку
грішним ділом, дивна річ, навдивовижу, на жаль, на нещастя, на щастя, нівроку, соромно сказати, чого  доброго, на біду (зло) та ін.

 вказують на зв'язок  думок, послідовність  викладу
по-перше, по-друге й под., виходить, головним чином, далі, до речі, значить, з одного (другого) боку,  зокрема, зрештою, крім того, між іншим, навпаки, наприклад, нарешті, однак і проте (якщо вони не  протиставні сполучники), отже, підкреслюю, передусім, повторюю, приміром, у цілому та ін.
 вказують на способи  оформлення думок
взагалі, власне, з дозволу сказати, інакше (м'яко, між нами, попросту, чесно, грубо, коротше, правду)  кажучи, іншими словами, крім жартів, можна сказати, одним словом, признаюсь, смішно сказати, так би  мовити, точніше, як кажуть та ін.
 вказують на  джерело  повідомлення
бачу, гадаю, говорять, за визначенням ..., за вченням ..., за моїми розрахунками, за приказкою, кажуть, мов,  мовляв, на думку ..., пам'ятаю, повідомляють, чую, по-моєму, по-твоєму й т. ін.
 спрямовані на  привертання уваги
бачиш, будь ласка, вірите, вибачте, даруйте на слові, дозвольте, знаєте, зрозумійте, пам'ятаєте,  погодьтесь, послухайте, розумієш, уявіть (собі), чуєте та ін.

 
Відокремленими називаються другорядні члени речення, що виділяються за змістом та інтонаційно: За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі. Петро, старого Шрама син, скочив на землю і взяв од панотця коня. Господиня, вклавши дітей, сіла над ними і куняла навсидьки цілу ніч, не гасячи світла.
Відокремлені члени речення на письмі відокремлюються комами або тире.

Уточнюючими називаються такі члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Вони відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? й т. ін.
Уточнюватися можуть будь-які члени речення:
1. підмети. Як кремінь і криця, стялись роди – Гутенюки з Палійчуками...;
2. присудки. Лексика – це всі слова мови, цебто словниковий склад мови;
3. означення (можуть приєднуватися за допомогою сполучників хоч, навіть якщо). Актуальна, навіть якщо і не нова, проблема заслуговує на увагу;
4. додатки (найчастіше приєднуються словами крім, окрім, опріч, особливо, зокрема, за винятком, включаючи, замість, на відміну від тощо). Іншого виходу, окрім утечі, у друзів не залишалося;
5. обставини місця, часу, способу дії. Це відчуття надходить раптово, ні з того ні з сього.

 Уточнюючі члени речення можуть приєднуватися словами тобто, цебто, себто, або (= тобто), чи (= тобто), а саме, інакше, особливо, в тому числі, як кажуть і под. Розмовне мовлення здебільшого спонтанне, цебто безпосереднє, непідготовлене.


3.Однорідні члени речення
 
 

Перепишіть. Поставте коми .
І.1. У небі сонце і весна і журавлиний крик (О. Підсуха). 2. І дивиться на обриси планети висот космічних перший космонавт (Л. Дмитерко). 3.Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв (М. Рильський). 4. Скупе проміння осіннього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко). 

4.Вставні слова і речення
Знайдіть вставні слова і речення, виділіть їх комами.
1. 1. Мабуть то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне, може навіть самопожертовне (О. Гончар). 2. Не можна кажуть людині помолодшати, а подобрішати завжди можна (О. Гончар). 3. Всяке трапитись може на довгім віку (О. Підсуха). 4. Ти мене, кохана, проведеш до поля я піду — і може більше не прийду (М. Рильський
5.Звертання
Знайдіть звертання, поясніть розділові знаки при них
1. Що братику посієш, те й пожнеш (Л. Глібов). 3, Куди ти мчиш, куди летиш моїх поривів птице рання? (А. Малишко) 4, Яка ж гірка о Господи ця чаша (М. Зеров). 5, Ой хлопче хлопче ти в одчаю красі нестямній в очі глянь! (Б.-І. Антонич) 6. Розцвітай ти веснонько красна  духом творчості все онови (П. Грабовськии). 7. Благословенні ви сліди не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди (М. Рильський). 8. Брат ти мій яка холоднеча! (Панас Мирний)
 





ОТЖЕ, просте речення  

-за метою висловлювання просте речення буває…
( розповідне, питальне, спонукальне).

-За наявністю головних членів…( односкладні, двоскладні).

-За емоційним забарвленням…(окличне, неокличне).

-За наявністю другорядних членів…( поширене, непоширене)

-За висловленням думки …(повне, неповне).

-За наявністю ускладнювальних компонентів…
 ( ускладнене, неускладнене).







Завдання для учнів 11-го класу
"Складне речення"

ЗНО тести  СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 1

1.Доберіть приклад до кожного виду складного речення.

Вид складного речення

1складносурядне

2складнопідрядне

3безсполучникове

4зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком

Приклад

А Буря втрамбовувала сніг, іти було набагато легше.

Б У грудях несвідомо й непомітно заповнювало всі кутки прекрасне.

В Ось і річка, що має чотири броди, ось і принишкле село з корогвами тополь.

Г На хуторі повільно вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць.

Д Догоряє липневий день, палахкотить на білих стінах собору, що вигнався в небо.

2.Установіть відповідність між видом речення та прикладом.


Вид речення


1складнопідрядне

2безсполучникове

3складне з різними видами зв

4складносурядне


 

Приклад

А  Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри на лапатім листі дубів і ліщини.

Б   Тихо-мирно спала зграя лебедина, і даремно лебідь звав, будив її.

В   Стоять жоржини мокрі-мокрі, сплять діамантові жуки, під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки.

Г   Коли з дерев, сумно кружляючи, падало жовтогаряче листя, повернувся додому Оксен.

Д   Ти з’явилась мені – і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ.

3. Установіть відповідність між характеристикою речення та прикладом.

1складнопідрядне реченню

2складносурядне речення

3складне безсполучникове речення

4складне речення з різними видами зв’язку

А  Сонце блищить і горить, гаї зеленіють, садки зацвітають.

Б  Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну.

В  Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли.

Г  Небо вже геть розмерзлося, і тепер його було видно наскрізь.

Д  Тонуть у золоті принадні простори і закликають усе в степу до спокою

4.  Складнопідрядним є речення

  • Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький).
  • За те, що він боровся за свободу, його спалили в мідному баку! (Л. Костенко).
  • Широкі рукава закачались до ліктів, з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки (І. Нечуй-Левицький).
  • Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум’яними губами (І. Нечуй-Левицький).
  • Старшого Кайдашевого сина звали Карпом, меншого — Лавріном (І. Нечуй-Левицький).

5. Підрядну частину мети містить речення

  • Не може бути, щоб його — ніде.
  • Справжня дружба полягає в тому, щоб бути вимогливим до своїх друзів.
  • Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити.
  • Поезії Кобзаря народжені, щоб не вмирати ніколи.
  • Важливо, щоб зерно було добірне й живе.

 

 

 

6. Визначте різновид підрядного обставинного речення
Хай прийдуть до тебе добробут і гідність і сядуть на покуті, щоб зникли сум і скорботи з твоїх темних кутків (О. Довженко)


  • способу дії
  • мети
  • міри і ступеня
  • умови
  • часу

 

7. Кому перед сполучником, що з’єднує частини складносурядного речення, не ставимо в реченні

  • Інсургентам дано наказ задержатись до ночі і вони спокійно вмирали на валах, на підступах, на роздоріжжях і в мовчазних закутках підворіть.
  • Пронесеться над озером птах або пропливе рибацький баркас.
  • Лише борись а щастя не втече.
  • На долині тріщать старі дуби і скриплять і стогнуть осоки.
  • Сонце сховається і промінці згаснуть.

 

8. Установіть відповідність між типами складних речень та їх прикладами

  • Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там (Л. Костенко).
  • В тобі так гарно пахло давниною, рутою м’ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравами, печеним хлібом… (О. Довженко).
  • Лиш тихий розпач: вмерти не дали (Л. Костенко).
  • Як будеш живий, не забувай мене, я тебе ніколи не забуду (М. Вінграновський).
  • Зібралася купка мстивих ненажер-бояр і вирішує долю її сина, її роду, усіх полян (Р. Іваниченко).

складнопідрядне

складносурядне

безсполучникове

складне речення з різними видами зв’язку


9. Не виділяється комами дієприкметниковий зворот у реченні

  • Гілля й молоді деревця зрубані в цей день для оздоби двору й хати називають клечанням (О. Воропай).
  • Від холодного яру Максим входить у сад і чує потріскування обважнілого від плоду дерева (М. Стельмах).
  • Далеко-далеко на півдні засиніли смугою гори вкриті лісом (І. Нечуй-Левицький).
  • Відпахла липа білим цвітом злита і покотилася гроза аж до плачу (М. Вінграновський).
  • На покуті залитий сонцем під сліпучою синявою неба сидів старий Чумак (І. Багряний).

10. Складносурядними є речення

(1) Поважно й поволі гроза повзла чорним драконом і, зрідка блимаючи своїми вогненними очима, грізно й незадоволено буркотіла. (2) Нікому й на думку не спадало, що за якісь двадцять хвилин по вулицях пронесеться страшний ураган. (3) Усе полетить шкереберть, і над Харковом забушує шалена злива. (4) Весняне сонце, що весело посміхалося з голубої бані, остаточно зачарувало всіх: святкова публіка весело пливла асфальтованими тротуарами і, шмигаючи своїм строкатим вбранням, безтурботно шелестіла симпатичним міським гомоном.
(5) Але гроза нарешті доповзла, і дракон розкинув свої крила над околицею. (6) І тоді якось враз, блискавично, над костьолом повисли темно-сині шмаття аванґардних хмар, і грім уже забуркотів чітко, голосно і недвозначно. (7) Якось ураз над містом знялася курява й завертівся передгрозовий вихор… (За Миколою Хвильовим)

 








5 клас

Контрольна робота  теми « Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова»

 Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть рядок, у якому подано правильне твердження:

а) однорідні члени речення  - це ті, які відносяться до одного члена речення;

б) звертання – це слово чи сполучення  слів, що називає того, до кого

     звернена мова ;

в) вставне слово є членом  речення;

г) кома  не ставиться між однорідними членами, якщо вони з’єднані

    повторюваними сполучниками.

2. Укажіть рядок, у якому правильно поставлено розділові знаки в

    реченні з однорідними членами:

а) Щасливо, радісно весільно квітує нива молода.

б) Сила, та розум – краса людини.

в) Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

г)   У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші,  сливи.

3.  Укажіть рядок, у якому правильно виділено звертання:

 а) Жив, живеш і будеш жити мій народе.

 б) Не розлюблю тебе ніяк,  моя вишнева Україно.

 в) О краю мій тужу я за тобою!

 г) Люблю я  сонечко,  тебе.

4.  Укажіть рядок, у якому подано  речення із вставним словом, що означає невпевненість:

 а) У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

 б) Скажіть, будь ласка, де живе  мрія.

 в)  Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

 г)  Без сумніву, і ми не в тім’я биті.

5. У якому  варіанті  НЕ  виділене вставне слово:

 а) Чужа душа – то, кажуть,  темний ліс.

 б) Мова  - це, без сумніву, фундамент культури.

 в) Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

 г) Нам літня ніч короткою здається. 

6. Однорідними присудками ускладнене речення:

а) Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі.

б) Любив дід гарну бесіду і добре слово.

в) Тече вода в синє море, та не витікає.

г) Раділи верби і тополі…

Завдання з кількома відповідями

7. Укажіть речення, у яких  при узагальнювальному слові ставимо:

   1-  двокрапку,  2 – тире (розділові знаки  пропущено):                        (1б)

 а) Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки.

 б) І над водою і над гаєм все мовчить.

 в) І доріжки і стежини – усе замело снігом.

 г) Верба й калина символи України.

8. Укажіть речення, у яких   є поширене звертання (розділові знаки

    пропущено):                                                                                                (1б)

а) До тебе люба річечко ще вернеться весна.

б) Скажіть шановний  де мешкає  Софія.

в)  Як тебе не любити Києве мій.

г)  Друже  радий зустрічі з тобою.

9. Укажіть речення, у яких правильно поставлені розділові знаки:  (1б)

а) Раділи і садок і поле, і долина.

б) Будинки, сади, сніги  - усе мліє в теплі сонця.

в) Світить та не гріє сонце золоте.

г) У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

Завдання на встановлення відповідності

 

10. Установіть відповідність між реченням та наявною в ньому синтаксичною конструкцією (розділові знаки пропущено):                     ( 2б)

1. однорідні підмети

а) Кажуть мудрість приходить з роками.

2. звертання                                

б) Костик і Марійка  думали про поїздку на

    конкурс.

3. вставне слово

в) Мамо іде вже зима.

4. однорідні додатки

г) Даруйте людям радість і тепло.

 

11.     Поставте розділові знаки в реченні. Переробіть речення так, щоб

       узагальнювальне слово стояло після однорідних членів.              (2б)

Усе навколо сповнене весняної сили дерева птахи люди.

12. Зробіть  синтаксичний розбір речення:                                              (2б)

Білий пухнастий сніг, мабуть, скоро розтане.

 

 

 

 



11 клас :)
15.04
(теоретичний матеріал є нижче)

ЗНО.ПРЯМА МОВА

1. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А «Денисе, відтепер кажи: пройшов Крим, Рим і будапештські труби» — не втримався Хаєцький.
Б «Гриміла наша мінометна і гриміти буде!», — запевнили товариші Васю на прощання.
В Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару».
Г Котився віночок по полю, просився у женчиків додому — «Возьміте мене, женчики, з собою та занесіть мене до господаря в стодолу»,
Д «О Лавріне, ти переміг мене, — сказав схвильовано Крауз: — Я хотів просити тебе про дочку».

2. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А «Христе, тікаймо!», — твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.
Б «Та не гавкай хоч ти мені. Чого б ото я гавкав», — жалівся дід.
В Тоді громада загула прелюто: — «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!»
Г «Це я, ваш Пірат, впізнаєте? — гавкав він крізь сльози — О, який я щасливий!»
Д Як ударив вдруге — вона й попросилась — «Не рубай, коханий, бо я — твоя мила».

3. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А « Мати Божа, Царице небесна, гукала баба в саме небо, — голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором!»
Б Олеся… промовляла тихо, утопаючи в нестерпній тузі, «Прощайте, матінко моя рідна, не забувайте мене, не забудете?»
В «Гальт! Руки вгору? Виходь!», гукнув німецький єфрейтор, з’явившись на порозі якраз в момент пострілу.
Г Подивився ще раз з-під волохатих брів на хворого і сказав «Тут ти вдома. Зрозумів? На багато верстов кругом тут тільки праліс та звірі, а людей нема».
Д «Мамо… — і затнувся, дивлячись на матір: — Дозвольте вас так називати, бо ви ж така… як і моя мати».

4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. А за що — цей пес сам знає».
Б «Ти, Михайло, — кажу, — хоч би разочок на неї глянув, Бач. як вона до тебе світиться».
В Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: «Вона любила твою тата. А ти на нього схожий…»
Г «Цирк?……перепитав Оверко, — Рід наш великий, голови не щитані, крім нас двох, ще троє рід носять».
Д Нема Січі: очерети у Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, де вони гуляють?»

5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «Веди ж нас, Василю, до пана, — каже полковник Шрам. — Де він? Чи в світлиці, чи в пасіці?»
Б «Нащо ви одв’язали нашого коня та заперли в свій хлів? — крикнула Мотря: Не святі ж прийшли з неба та одв’язали його!»
В Тоді вдова Бобрсичиха озвалась: «Та вуха ж в’януть на таку олжу! Вона сама Грицькові нав’язалась».
Г Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: «Є — нема, є — нема, є…»
Д «Це кінець!» — нестерпною іскрою пронеслося у свідомості.

6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «З тобою мова буде потім, — сказав Іван, — а я служу революції, Інтернаціоналу».
Б Запала тиша, як в страшному сні, Горбань сказав: «Причому тут пісні?»
В «Хтось нетутешній, — бурчав крізь зуби. — Іч, іроди! Двоє, видать, були. Не тайгові — тайгові не порушать закону».
Г Марія просить: «Корнію, любий. Маєш карбованця, купи маленьке поросятко. Вигодуємо, і на Різдво ковбаска буде».
Д Вже як ішли в поле, сусід казав хлопцеві: «Перебрався б ти до нас!»

7. Правильно оформлено цитату в реченні
А «Мова — то серце народу: гине мова — гинє народ», це спостереженим І. Огієнка містить у собі велику і сумну правду.
Б Шевченко був глибоко переконаний, що український народ порве кайдани колоніалізму, тому й заявляв — «Борітеся — поборете!»
В Шевченка вірив у велике майбутнє України й українського народу і палко закликав своїх земляків:
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає…
Г Ідеологи звинуватили Миколу Руденка, як він сам згадує, в «Грубих помилках у поетичній творчості».
Д Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мирним, Коцюбинським… наполегливо розвивала й зміцнювала літературну мову…»

 

Відповіді до теми Пряма мова. Цитати. Завдання в тестовій формі. Українська мова

1 В;
2 Б;
3 А;
4 Г;
5 Б;
6 А;
7 В:
8 Б;
9 Г;
10 А;
11 1) В, 2) А, 3) Б, 4) Д;
12 1) В, 2) Д, 3) Б, 4) А.


ЗНО. Українська мова

Пряма мова. ( Чужа мова) .Розділові знаки

 

Пряма мовависловлювання якоїсь особи, передане дослівно без змін.

Пряму мову супроводжують слова автора, які вказують, кому вона належить.

Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки.

«Пм» - пряма мова.

Са (са)слова автора.

 

Пряма мова перед словами автора

1. «Пм», - са.

2. «Пм!» - са.

3. «Пм?» - са.

Пряма мова після слів автора

1. Са: «Пм».

2. Са: «Пм!»

3. Са: «Пм?»

 

Завдання 1. Поставити розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Я  сьогодні  не  готовий  до  уроку  повідомив  Ярослав

Вітаю  з  перемогою  вигукнув  Сашко

Коли  відбудеться  турнір  із  баскетболу  запитав  тренера  Василь

Сусід  повідомив  (З,з)автра  будемо  ставити  нову  огорожу

Тренер  крикнув  до  спортсмена  (Б,б)іжи  швидше

Надійка перепитала подругу (М,м)и справді завтра підемо на виставу

 

 

Пряма мова розірвана словами автора

1. «Пм, - са, - пм».           2. «Пм, - са, - пм!»       3. «Пм, - са, - пм?»

4. «Пм?(!) – са. – Пм».    5. «Пм? – са. -  Пм!»    6. «Пм! –са. – Пм?»

 

Завдання 3. Поставити розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Сьогодні  трамвай  повідомив   водій   їде по дев′ятому   маршруту

Вітаю   тебе   вигукнув   Сашко  з   перемогою

Коли   запитав   пасажир у водія   приїдемо на кінцеву зупинку

 

Не  готовий  до  уроку   запитав   учитель  (Д,д)ай  будь ласка щоденник  на  оцінку

Увага  гукнув  Петро Тарасович  (С,с)ьогодні   біжимо  на  сто  метрів

Хто  за  це  відповідатиме  запитав   поліцейський  (Н,н)егайно приберіть  за   собою

Канікули   вигукнули   діти  (Щ,щ)о   будемо   робити

 

 

Запам′ятати! Двокрапка після слів автора, які стоять всередині прямої мови, ставиться тоді, коли слова автора вказують, що пряма мова може продовжуватись.

Наприклад:

«Чи бачили таке? – запитав батько і, помовчавши, додав: - Курча навчає курку».

 

 

Пряма мова всередині слів автора

1. Са: «Пм», - са.

2. Са: «Пм?» - са.

3. Са: «Пм!» - са.

 

Завдання 6. Поставити розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Оксана  сказала   (Я,я)  погоджуюся  на  переїзд  (І,і)  почала  складати  речі

Віка   вигукнула  (К,к)онтрольної   не   буде  (І,і) радісна  сіла  за  парту

Діана  поцікавилася   Ч,ч)и давали  домашнє   завдання  з  алгебри  (І,і) взяла  ручку  щоб  зробити  запис.

 

Тестове завдання 1. Указати речення з прямою мовою (розділові знаки опущено).

А Михайлик казав що татар хтозна й скільки.

Б І в такі короткі миті тобі особливо гостро відчувалось так це твоя мати.

В Чи можна у вас напитися спитав я бабусі що сиділа під грушею й вишивала сорочку.

Г Зовсім не збираючись ображати Франка В. Щурат у рецензії на «Зів'яле листя» назвав його прихильником європейського декадансу.

Тестове завдання 2. Помилку в оформленні прямої мови допущено в реченні.

А Колядники співають під дверима: «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?»

Б «Не гальмуй, снікерсуй!» - підбадьорює мене на кожному кроці реклама.

В «Доля не усміхається рабам, - сказав Лев, інвертований на пустелю. – Доля усміхається людям».

Г Ми всі носимо на собі етикетку з написом – «Виявляти турботу! Поводитися обережно! Делікатний товар!»

 

Непряма мова. Розділові знаки

 

Речення з непрямою мовою це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним.

Пряма мова – розповідне речення: використовується сполучник що, ніби.

Усякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий».

Усякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий.

 

Пряма мова – спонукальне речення: використовується сполучник щоб.

« Не барися, швидше повертайся», - сказав старий синові.

Старий сказав синові, щоб не барився, швидше повертався.

 

Пряма мова – питальне речення: в ролі сполучних слів виступають прислівники та займенники де, куди, звідки, коли, хто, що, який, чий та частка чи в ролі сполучника.

Хлопчик запитав: «Куди зникає вночі сонце?»

Хлопчик запитав, куди зникає вночі сонце.

 

Завдання 7. Перетворити речення з прямою мовою в непряму.

Говорив старий Хома: « Взимку краще сидіти вдома».

Василь запитав у Ярослава: « Коли вже буде перерва?»

Ярослав повідомив: «Я сьогодні не готовий до уроку».

«Виходь на вулицю», - попросив свого друга Максим.

« А ти бачив, Петре, як падала зірка?» - вигукнув старий.

Сашко сказав до Василя: «Не розмовляй на уроці».

 

 

Тестове завдання 3. Указати речення з непрямою мовою (розділові знаки опущено).

А Степан підступив ближче тихо запитав Невже ніякої надії.

Б Ти попросив щоб мати знову стала там де стояла щойно.

В Коли цар спитав на якій це мові і про що в цих піснях ідеться Крушельницька пояснила по-французьки підкресливши при тому що це пісні її рідного народу.

Г Лікар повідомив про небезпеку споживання грибів зібраних на забруднених територіях.

 

Тестове завдання 4. Указати речення з непрямою мовою, побудовані правильно.

А Мати сказала Миколі, що восени пошлемо старостів до Варки.

Б Захар Беркут сказав, що доки ми будемо держатися купи, ніяка сила нас не переможе.

В Старий Джеря просив Миколу, щоб той не зачіпав осавулу та не дражнив пана.

Г Нимидора сказала Миколі, що я весь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась у чужій хаті.

 

Діалог. Розділові знаки при діалозі

Діалог – це пряма мова, яка передає розмову двох або кількох осіб.

Слова кожної особи, що бере участь у розмові, називаються репліками.

Репліку супроводжують слова автора, якщо бажано уточнити, кому вона належить.

Кожна репліка діалогу здебільшого починається з нового рядка, на початку якого ставиться тире. Репліки в лапки не беруться.

 

Наприклад:

-         Що за сумнівна масть? – сполошилися сизі.

-         Бридко й дивитись! – підхопили попелясті.

-         Та він просто потвора, - затуркотіли рябенькі.

 

Коли кілька реплік діалогу записуються в рядок і не вказується, кому вони належать, то кожна репліка береться в лапки і відділяється одна від одної тире.

Наприклад:

«Василю, ти домашню роботу зробив?» - «Ні, не зробив». – «А щоденник є?» - «Є».

 

Якщо перед першою реплікою ставиться тире, тоді парна репліка (відповідь) береться в лапки.

Наприклад:

- Мамо, що сьогодні буде на обід? – «Борщ?» - А на друге? – «Деруни».

 

Завдання 8. Поставити розділові знаки при діалозі.

1.

Мама усмiхнулась

Це не проста каблучка бо завдяки їй я можу будь-якої митi перенестися у своє дитинство Варто лише одягнути каблучку на палець

Перенестися по-справжньому     недовiрливо подивилася я на маму

Так мов у казцi в яку зараз нiхто з дорослих не вiрить Хочеш провести в моєму дитинствi свої лiтнi канiкули

 

2.

Як  твої  шкiльнi  справи    (з/с)питала   Марiя  Іванiвна.

Завтра  контрольна  з  мат..матики  Хотiла б  я  захворiти  на  гри(п/пп)

Дурницi  Контрольна   це  ж  лише (сорок)п’ять хвилин  а  гри(п/пп)   аж  на  два тижнi

Авжеж   сказала  Марiйка   Марiя Іванiвно  а  чи  у  вас  у  гру(п/пп)i були  коли(небудь)  жадiбнi   хлопчики

 

Цитата. Розділові знаки

Цитата — це точно переданий уривок якогось твору, чиїсь слова, що вводяться в текст для пояснення чи підтвердження правильності висловлюваних думок.

 

Існує кілька способів уведення цитат у текст:

1. Якщо цитати супроводжуються словами автора, то розділові знаки ставляться, як при прямій мові: В. Сухомлинський писав: «Століттями мова народу була тією повноводою рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима ріка без води, повноводність — без глибини».

 

2. Цитата може бути частиною речення, зливатися зі словами автора. У цьому разі вона береться в лапки, але пишеться з малої букви: Правильно твердять, що «слід ставитися до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе».

 

3. Якщо в цитаті опускаються окремі слова, речення, то на місці їх ставляться крапки: «...Історія нашого промислового Донбасу почалася з будівництва заводів і шахт, але згодом цей регіон України постає культурною освоєною землею...»,— писав В. Оліфіренко.

 

4. Цитата може подаватися у формі епіграфа. У цьому разі вона пишеться без лапок, а вказівка на автора розміщується нижче епіграфа праворуч:

                                                    І зоряне небо — як споминів рій...

                                                                                        В. Сосюра

 

5. Якщо цитата вводиться в текст у вигляді віршованих рядків або цілої строфи, то пишеться без лапок з великої літери: 

Як гарно змальовує весняну пору року Є. Гуцало:

Весна зіткала вчора гобелен

у лузі — з трав, із квітів, з верболозів.

Зіткала вітер і зіткала клен,

грози зіткала молоді погрози.

 

Завдання 7. Прочитати. Дослідити речення: назвати цитати. Розставити розділові знаки.

1. Відомий український педагог Василь Сухомлинський сказав Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжно величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.

2. Народна мудрість стверджує, що насильно милим не станеш.

3. В. Сосюра говорив про рідний край Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що тобі красу свою одкрили, і моря голубий, розгаданий прибій.

4. Людину прикрашають чарівність і розум, а душевний спокій і внутрішня гармонія осяває її риси стверджувала Ольга Корніяка.

5. О. Гончар говорив, що мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще.

6. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива,  праведна людина,  що  в радості  й горі будує слово своєї землі   писав  Борис  Харчук.

7. Чудовий настрій передає М. Луків поетичними рядками

На душі ані хмарини.

Гарно в рідній стороні.

Кущ осінньої калини

Паленіє у вікні.

8.                                                                       Як важко перші кроки йти!                

 

                                                                                                    А. Малишко

9. ... Нам потрібно любити її і гордитися своєю найпрекраснішою матір’ю    писав Т. Шевченко про Україну.

 

Тестове завдання 6. Указати речення, де правильно оформлена цитата.

А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Б Шевченко докоряє тим українцям, які запопадливо чекають. Коли: «німець історію нашу нам розкаже».

В З болем пише Шевченко про українське село:

«Чорніше чорної землі

Блукають люди; повсихали

Сади зелені.»

Г «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», - писав про Тараса Шевченка його великий спадкоємець Іван Франко.

 

Тестове завдання 7. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні.

А Шевченкове «…треба миром, громадою обух сталить…» стало афоризмом.

Б Іван Франко назвав Івана Нечуя-Левицького: «всеобіймаючим оком Правобережної України».

В «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», - так визначає роль мови в житті нації Ліна Костенко.

Г Образ Прометея Шевченко використав як символ мужності, нескореності, а отже, і остаточної перемоги: «Не вмирає душа наша. Не вмирає воля».




Тринадцяте квітня 
Тестові завдання
Стильова норма
Варіант...


Варіант 1

 1.Апостроф на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А зв..язок, ател..є, від..їхати

 Б зап..ястя, грав..юра. в..юн

 В пір.їна, хлоп..я, черв..як

Г дит..ясла, м..який, цв..ях

2.Помилково вжито слово в рядку

Авинайняв квартиру в центрі            

Бзапросив до вітальні                

Врозповів про відрядження

         Гприїхав вісім років назад

3.Спільнокореневим до слова міняти є

Азамінувати              

Бнерозмінний           

ВМіноборони           

Гміндобриво

4.На другий склад падає наголос у слові

Акотрий  

Бкілометр                  

Водинадцять             

Гпривезти

5.Правильно поєднано іменник з числівником у рядку

Адва кошеня    

Бтри мільйона          

Ввісім кілограм        

Гчотири лимони

6.Граматичний зв'язок між підметом і присудком порушено в реченні

АБільшість учасників конференції прибули пізніше.        

БВасиль з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю.

ВНа галявині росло дванадцять молодих берізок.    

ГООН ухвалила важливе рішення щодо миротворчого контингенту.

7.  Позначте речення, що потребує редагування:

А Сніжинки з інеєм ще більше закрутилися, стовпом здіймаючись угору.

Б Сидячи на березі річки, милуюся її повільною течією. 

В Хтось кидає жарт, розсмішивши всіх навколо.

Г Прочитавши цікаву книжку, хочеться поділитися враженнями з іншими.

Д За таких обставин не будемо сидіти склавши руки.

8. Поширеним є речення

А Три верби схилилися.   

Б Сіно було свіже, зелене, пахуче.

В Інститут перейменовано        

Г Час минає.              

Д Хлопці накивали п’ятами.

9.   Усі слова з нульовим закінченням у рядку

А вересень, принтер, метро                

Б узвар, прилад, пюре

В автомобіль, березень, корабель     

Г корінь, ключ, ліворуч   

Д деталь, олівець, навпростець

 

10. Відокремленим означенням можна замінити підрядне речення в рядку

А Дійсність справді скидалась на гарну світлу казку, де зима справляла свято першого снігу.

Б Сходила така темна хмара, що на її тлі розпливалося чорне галуззя ще не повитих листом акацій.

В У райському саду ніколи не в'януть квіти і не втихають співи, бо там усе вічне — і радість, і світло, і життя.

Г Дуже обережно ми спускаємося в стару-престару балку, що залита густим-прегустим туманом.

Д А на схилі дня, коли заходить сонце, так гарно слухати величну симфонію останніх днів літа.

 

11.   Обставину виділено в реченні

 А Робити добро — почесно.                       

Б Стрижку наголо називають солдатською.

В Брат пішов на стадіон тренуватися.    

Г Хлопці з Ужгорода перемогли нас.

Д Ніколи не кажи «ніколи».

 

12.Синонімічний ряд читати молитву, прописати іжицю, милити чуба, брати в шори позначає поняття

Анеславити                

Бпринижувати          

Вдошкуляти              

Гобмовляти               

Дкартати

 

13.Літеру с на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

Апере..кочити, ..формувати, ..питати                 

Ббе..коштовний, ..казати, ..керований

В..плетений, ..фотографувати, ..шити                 

Гне..терпний, ..тягнути, ро..тлумачити

Д..фальшувати, бе..смертя, ..хвалити

 

 

 

14.  Вставними  ніколи не бувають всі слова у рядку:

А звичайно, зрозуміло, напевне, правда, безперечно;                 

Б мабуть, можливо, здається, може, може бути;

В навіть, майже, принаймні, все-таки, мовби, нібито;      

Г навпаки, по-перше, по-друге, нарешті, насамперед, виявляється;

Д здається, зрозуміло, , по-друге, правда, безперечно;

15.Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка

Абалас..ний, піз..ній, міжоблас..ний          

Бгіган..ський, щас..ливий, заздріс..но

Вбуревіс..ник, форпос..ний, радіс..но                 

Гсер..це, щотиж..невик, шіс..надцять

Дчес..но, корис..ливий, шелес..нути

16.Без м'якого знака на місці пропуску треба писати всі слова рядка

Амен..ший, Марин..чин, брин..чати, ц..вях                

Бкін..чик, воротар.., дзелен..чати, інтер..єр

Всер..йозний, чотир..ма, нен..чин, доповід..дю         

Гкорін..ці, куз..ня, с..вітловий, дівчинон..ці

Дшіст..десят, Поділ..ля, сен..йор, облич..

 

17. З’ясуйте, у яких реченнях є відокремлені додатки.

А Ні птиць, ні людей біля ясної зірки в високості (А. Малишко).

Б У мені, як в Дніпрі, каламуттю життя Бунтівничі пороги потоплено, Та розіб’ється всякий Об них корабель, Що до тебе пливтиме із кривдою! (В. Чабаненко).

В Після Переяславської ради і створення української держави — Гетьманщини, Запорізька Січ зберігала в її межах автономію, підлягала безпосередньо царському уряду, хоч і була частиною України, а також залишалась носієм державності. Запорізька Січ протягом кількох десятиріч впливала на суспільно-політичне життя всієї України (За О. Апанович).

Г Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).

 

18.Подовження приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх слів рядка

Аверф, паралель, подорож, мазь                

Бпам’ять, сіль, велич, лазур

Ввуаль, буденність, суміш, папороть                 

Гкров, заметіль, емаль, світлотінь

Дмагістраль, ціль, мігрень, мідь

 

19.Редагування потребує одна із синонімічних сполук у рядку

Азгадати між іншим/принагідно згадати 

Бупродовж місяця/на протязі місяця

Вдотепер не з’ясовано/досі не з’ясовано

         Гнасамперед знати/передусім знати

Дзнайти без зволікань/знайти негайно

 

20.Пунктуаційну помилку допущено в реченні

АЩе великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу.

БКінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним.

ВНа оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки.

ГЖенеш свою корівчину пасти в поле, десь за тобою сонце, сходячи, крізь дерезу спілим кавуном червоніє.

Д Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем.

 

21.Речення з однорідними членами утвориться, якщо до частини «Люблю я теплі травневі вечори…» додати фрагмент рядка

А… але не терплю холодних листопадових.              

Б… зі щебетанням птахів у нашому саду.

В… тоді так мріється про щось небуденне.                

Г… напоєні пахощами яблуневого цвіту.

Д… хоча й червневі мають свої принади.

 

22.Знайдіть українські відповідники іншомовним словам.

Іншомовне слово

1абориген

2агресор

3асистент

4адвокат

 

Українське слово

Атуземець

Бзагарбник

Впопередник

Гпомічник

Дзахисник

 

23.Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

На полях, (1)що розстилалися (2)обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: (3)то тріск сухого бур’яну, то причаяне (4)шарудіння.

Аіменник           Бзайменник                Вприслівник               Гприйменник             Дсполучник

 

 

 

 2 варіант

1. Неправильно побудовано речення

А Я люблю і пишаюся своїм рідним краєм.     

Б Дарувати усмішку ближньому завжди приємно.

В Залитий сонцем степ зустрічає вечір.             

Г Треба вміти визнавати свої помилки.

2.Помилково вжито слово в рядку

А повиключайте всі електроприлади у квартирі                 

Б намагайтеся швидко відповісти на запитання

В перевірте банківський рахунок наступного дня     

Г запропонуйте гостям чай, каву й тістечка

 

3.Спільнокореневим до слова голий є

Аголограма       Бпоголити         Впоголів’я        Гголкіпер

 

4..Непоширеним є речення

А Ліс іще дрімає…           

Б Були падіння, злети, поразки та перемоги.    

В Сьогодні сонячно.         

Г Мені сумно.           

Д У вас затишно.

 

5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу.

Б Кінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним.

В На оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки.

ГЖенеш свою корівчину пасти в поле, десь за тобою сонце, сходячи, крізь дерезу спілим кавуном червоніє.

Д Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем.

 

6.Граматично правильно утворено словосполучення

А пробачте мене        Б котра година          В дякую вас      Г хворіти грипом

 

7.Яке речення є складним?

А Кожушок на ялинці геть свіжий і, ще недавно чорний од літнього тепла, тепер посвітлів.

Б Тут кожен камінь пише заповіт і кожна гілка шле адреси літу.

В Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, видалося чимале селище.

Г Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.

Д Хмарки, наче з легкої бавовни, швидко миготіли над землею.

 

8.Поширене означення не відокремлюється на письмі в реченні

А Дядько скинув в’язку розмальованих у червоне й зелене кошиків. (Гр. Тютюнник)

Б Гурт берізок оточений молодими дубками сприймається мало не як ефемерне видиво. (Є. Гуцало)

В Козацьке військо розташоване чотирикутником стояло готове до бою. (А. Кащенко)

Г Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин. (Є. Гуцало)

Д І амфори прикопані в землі тримали довго вина прохолодні. (Л. Костенко)

 

9.Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні

А «Тікай, Марічко... не бійся душко... твій ворог танцює» — співала флояра.

Б «Се він про Марічку, — з ляком подумав Іван. — Ось чого вона зникла!..»

В Палагна... сердито обізвалася до мольфара — «Чого вилупив баньки? Не видів?»

Г «Що ж, іди, Іванку, — покірно обзивалась Марічка, — Така нам доля судилась...»

Д «Бувай здорова, Ковальова!», — щипав її Іван і пускавсь доганяти...

 

10 .За алфавітом записано слова в рядку

А замисел, заметений, занести, запросити         Б контора, концерт, копіювати, копанка

В летіти, літати, люстерко, лютневий                 Г мантія, марш, маска, майстерня

 

11.Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

А[..]еатральний, турис[..]ський, лауреа[..]        

Бкаш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба

Вжуря[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький                 

Гфакульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а

Длісниц[..]во, розпи[..]ати, [..]ретій

 

12.Обидва фразеологізми мають значення «красивий, вродливий» у рядку

Ахоч оком світи, хоч з лиця воду пий                

Бяк з воску зліплений, хоч у рамці вправ

Вхоч картину малюй, хоч за раму клади  

Гне відривати очей, приховувати зір

Дперемінитися на лиці, показати товар лицем

 

13.М’який знак на місці крапок НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка

Абагрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят    

Бвагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик

Вхустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин

Грусал..чин, спитаєш.., нен..чин       

Драдіст..ю, лан..цюг, різ..бяр

 

14.Подвоєні літери треба писати на місці пропусків у всіх словах рядка

Амас..а, Гол..андія, барок..о     

БТал..ін.., ван..а, телеграм..а    

ВАс..ирія, брут..о, бравіс..имо

Гір..еальний, Ахіл..ес, тон..а    

ДЖан..а, марок..анець, клас..

15.Літеру с треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

А..каламутити, ..тесаний, ..ціплені   

Б..пекти, ..фальсифіковані, ..шивати

В..калічений, ..хрещений, ..сушений

         Г..пасувати, ..формований, ..трясти

Д..хотіти, ..турбований, ..читування

16. Прийменник у на місці обох пропусків слід уживати в рядку

А зустрінемося ... вівторок, купити ... магазині        

Б ікона ... рушниках, побувати ... Свердловську

В яблуня ... цвіту, приведення ... відповідність         

Г занурити ... воду, повернутися ... понеділок

Д описати ... повісті,... давно забутій історії

17.Неправильно поєднано числівник з іменником у рядку

Ачотири вікна           

Бпівтора гектара      

Всто два кілометра  

Годна друга центнера

Дп’ять десятих мікрона

18.Літеру и треба писати в усіх прикметникових закінченнях чоловічого роду в рядку

Аусесвітн..й, галицьк..й, творч..й     

Бтоненьк..й, мавпяч..й, освітн..й

Влетюч..й, ширш..й, продажн..й       

Гчоловіч..й, товщ..й, порожн..й   

Ддовколишн..й, вогк..й, дочірн..й

19.. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку

А Григорійовий, Григорівна              

Б Сергійович, Сергіївна

В Юрійович, Юріївна                         

Г Лукович, Луківна          

Д Ілліч, Іллівна

20  Слово здавалося є вставним у реченні (окремі розділові знаки пропущено)

А Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Б Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь – звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

В Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Г Широкі промені вдарялись об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в просторі.

Д Уже придивилася до його очей і побачила: те, що здавалося байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням.

 

21.Граматичну помилку допущено в реченні

АЧому турист, оплативши квитки, не може їх роздрукувати? 

ББронюючи номер у готелі, я можу поговорити з менеджером?

ВПобувавши в різних країнах, де вам сподобалося найбільше?

ГЯк він може подорожувати, не маючи навіть паспорта?

ДЗагубивши ключ, ви відразу звернулися до адміністратора?

.

22.Доберіть синонім до кожного прикметника.

Прикметник

1сердечний

2сердешний

3розпачливий

4ретельний

 

Синонім

Аневтішний

Блицемірний

Встаранний

Гщирий

Дбідолашний

 

23.З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

Щасливий (1)той, хто знайшов мудрість, хто розум придбав, (2)бо таке (3)придбання ліпше від придбання срібла, і (4)понад золото такий прибуток.

Аіменник 

Бприкметник             

Взайменник               

Гприйменник            

Дсполучник

 

 

 






1.04 
10 клас  

Українська мова

Урок №

Тема.  Навчальне аудіювання тексту публіцистичного стилю.

Мета:  формувати вміння сприймати на слух незнайомий текст публіцистичного стилю з належною швидкістю, розуміти його, запам’ятовувати фактичний зміст, тему й основну думку тощо.

Тип уроку: урок оцінювання на­вчальних досягнень учнів.

Виконання тестових завдань.

1. Істинними є всі твердження, ОКРІМ

А Шанель ніколи не мала власного дому

Б у шестирічному віці Габріель втрати­ла матір

В Габріель шість років провела в сиро­тинці

Г у роки Першої світової війни працю­вала офіціанткою

2. Молоді роки Габріель Шанель при­пали на період

А до Першої світової війни

Б після Першої світової війни

В французької революції

Г після Другої світової війни

3. У Шанель було

А двоє братів і сестер

Б троє братів і сестер

В четверо братів і сестер

Г п'ятеро братів і сестер

4. У тексті зазначено, що Габріель Шанель НЕ досягла успіху як

А модельєр

Б співачка

В танцівниця

Г художниця

5. НЕ є винаходом Шанель

А коротка жіноча зачіска «під пажа»

Б короткі спіднички-дзвони

В пластикова біжутерія

Г жіночі корсети

6. Шанель створила популярні в усі часи парфуми «Шанель № 5» у

А 1922 році

Б 1932 році

В 1942 році

Г 1952 році

7. Прізвисько Коко пристало до Ша­нель від назви

А кабаре, де співала майбутня модельєрка

Б міста, де народилася Габріель

В улюбленої пісні жінки

Г жіночої зачіски, що носила Габріель

8. Відкриття першого модного мага­зину Шанель профінансував

А Етьєн Бальзан

Б Артур Кейпел

В Пабло Пікассо

Г Сергій Дягілєв

9. Автор тексту НЕ вживає до Габріе­ль Шанель образний вислів

А легендарна французька модельєрка

Б головна зірка паризького світу моди

В знаменита королева парфумів

Г прогресивна француженка

10.  Виділений фразеологізм у реченні Тому дивно, що кінематограф до остан­нього часу лише раз звертався до такої «золотої жили» вжито в значенні

А об'єкт постійних розмов, думок

Б щось, що визначає напрям у житті

В духовні цінності й інтереси

Г щось дуже цінне, найкраще

11.  Виділене слово в реченні Еле­гантний британець віддавав перевагу блейзерам можна замінити синонімом

А витончений

Б шикарний

В фешенебельний

Г вишуканий

12.  У реченні Коко в буквальному сенсі перевдягнула жінок із шинелей у «шанелі» як засіб увиразнення мовлен­ня вжито

А пароніми

Б омоніми

В синоніми

Г антоніми

 

1.04                                11 клас

 

 

Контрольна робота

з української мови

учня(учениці) 11 класу

……………………………..

 

 

 

Перше квітня

Есе

 

За кожну добру справу ти отримаєш милість. Допомагаючи нужденним і простягаючи руку допомоги, ти допомагаєш самому собі.

 

Корисні поради

І. Дотримуйтесь структури твору-роздуму

1.Теза

2. Перший аргумент

3. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва (живопис, музичне мистецтво).

4. Другий аргумент

5. Приклад із власного життя або історії

6. Висновок

Перевіряючий одразу досліджує роботу на дотримання всіх елементів структури. Кожен елемент пишеться з абзацу.

І І.   Рекомендовані слова й вирази у творі-роздумі

ТЕЗА.

На мою думку, … Я вважаю, … Мені здається, що …

АРГУМЕНТИ.

Аргументом на підтвердження моєї думки може бути те, що …

Щоб підтвердити свою думку, скажу таке:

Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, …  , по-друге…..

ПРИКЛАДИ

Перший: На згадку приходить герой …

Українська література дає багато прикладів. Один із них – …

У зв’язку з порушеною проблемою згадується фільм «…»

Другий: Хочу навести приклад із власного життя .     …

Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …

Згадаймо постать видатного історичного діяча …

ВИСНОВОК

Підсумовуючи зазначене, можу стверджувати …

Отже, дійшов висновку, що …

На завершення свого роздуму підсумую, …

Таким чином, можна зробити висновок, що …

Для зв’язку думок у творі використовуйте вирази:

По-перше, по-друге, …

Хочу зазначити, що …

Як вже стверджувалося, …

Як можна було переконатися, …

 

ЗНО з української: 7 лайфхаків щодо змісту власного висловлення

 

https://osvitoria.media/experience/zno-z-ukrayinskoyi-7-lajfhakiv-shhodo-zmistu-vlasnogo-vyslovlennya/

Твір-роздум: як писати і про що

https://zno.if.ua/?p=979

 

https://naurok.ua/student/blog/yak-pravilno-pisati-vlasne-vislovlennya-na-zno-2021



Контрольна робота( українська мова) 8 клас

8 клас

 

На листку з середини зошита

1 сторінка ( на 6 рядку,посередині)

Контрольна робота

з української мови

учня(учениці) 8-Б класу

……………………………………

Розгорніть листок

2 сторінка

Тридцять перше березня

Тестові завдання

Звертання. Вставні слова

 

 

I рівень

1. Укажіть речення з непоширеним звертання (розд.знаки пропущено)

А) Поклін тобі моя зів’яла квітко        В) На  Ласочка мила  це  ти спіймала.
Б) Йдіть собі чорні вітри у вічність    Г) Діду  чом  дятел  шишки їсть?

2. Укажіть речення, в якому правильно виділено звертання:
А)Не тривожся зовсім  моя, пташино    В) Мене, ти,  дубе отінив, як хмара.
Б) А ти голубе, співай  на калині            Г) Ні, не бійся, Тоню, гроза вже минає

3. Укажіть речення, в якому вставні слова виражають впевненість у повідомленні:
А) Видно, борсук знав, що достигли плоди  яблунь і кислиць
Б) В калині, кажуть, материна любов і мудрість
В) Грек знову міг зустрітися з тобою, що він тепер, до речі, і  зробив.

Г) Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію

4. Укажіть речення, в якому правильно розставлені розділові знаки:
А) Ніколи, звичайно ж не було на цьому військовому судні закоханої пари
Б) Аж тоді Климко зрозумів, що цей солдат очевидно боїться партизанів
В) А капітан, виявляється, не тільки останнім покидає палубу корабля, він останнім покидає й домівку

Г) Тільки на жаль, качка, вже почала старіти

5. Укажіть речення зі вставними словами(розд.знаки пропущено):
А) У променях вечірнього сонця сніг здається рожевим
Б) Здається ми з вами десь зустрічалися
В) Здається вічністю буття маленька мить

Г) І вечір осінній здається ще теплим

6. Звертання відокремлюється комами у реченні:

А) на початку                В) в кінці

Б)  в середині                Г) завжди

 

II рівень

1. Утвори і запиши  кличну форму від іменників: Сергій, вітер, юнак, пісня, Анна, Павло Петрович. З одним словом склади речення

2. Склади два речення зі словом може, щоб воно було вставним словом та членом  речення.

3. Зробіть повний синтаксичний розбір речення:

     Мій  друже  навіщо твої листи пахнуть трояндами?

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Указати, що речення просте.

2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спо­нукальне.

3. Речення окличне чи неокличне.

4. Охарактеризувати речення за його будовою:

а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного);

б) поширене чи непоширене;

в) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).

Зразок

Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу .

1. Речення просте.2.Розповідне.3.Неокличне.4.Двоскладне;поширене, неускладнене.

 

 

III рівень

   Напиши міні – твір ( 6-7 речень) « Мої мрії», використовуючи вставні слова та звертання(їх підкреслити ------------)

 



18.03
   

Будова слова

 

 

Морфеміку ще називають будовою слова. І не дарма, адже префікс, суфікс, корінь, закінчення, основа — це ті цеглинки, з яких складається кожне слово

 

Морфеміка — розділ мовознавства, що вивчає значу­щі частини слова (морфеми);  він вивчає будову слів.

Більшість слів мови містять кілька частин, або морфем, у своєму складі. Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Порядок розташування частин слова такий:

префікс — корінь — інтерфікс — корінь — суфікс — закінчення — постфікс.

 


Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне зна­чення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у, міст-ом).

Лише з основи складаються незмінювані слова, а саме:

  • незмінювані іменники: манто, ситро, таксі, Марокко;
  • форми дієслова — інфінітиви: писати, читати, любити;
  • форми дієслова — дієприслівники: писавши, читаючи, люблячи;
  • форми дієслова — безособові форми на -но, -то: писано, читано, люблено;
  • прислівники: безоглядно, сміливо, по-перше, натщесерце, по-українськи.

Незмінювані слова не мають ніякого закінчення: читати, солодко.


Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його грама­тичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо,) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна закінчення |а| вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок.

Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не ви­ражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: лісП, (чоловічий рід, однина), прочитавО (минулий час, чоло­вічий рід, однина).

Не мають закінчень незмінювані слова:

— прислівники (тихо, увечері, здалеку);
— дієприслівники (співаючи, прибігши);
— інфінітив дієслова (любити, знати);
— незмінювані слова іншомовного походження (таксі, поні, бюро).

Деякі змінювані слова мають нульове закінчення. 

Нульове закінчення — це матеріально не виявлене закінчення, про існування якого в слові робимо висновок, порівнюючи це слово з іншими його формами.

Вести мову про нульове закінчення є необхідність, оскільки матеріальна відсутність закінчення все одно має граматичне значення. Наприклад, у слові стіл нульове закінчення вказує на те, що це іменник чоловічого роду однини в називаному відмінку так само, як у слові столу закінчення -у вказує на те, що це іменник чоловічого роду однини в родовому відмінку.


Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значен­ня спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити). Корінь є носієм лексичного значення. Коренем слова називається спільна частина споріднених слів, яка є носієм основного лексичного значення.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омоні­мічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі однаковий корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: го­ра, угорі, гірка; горе, горенько, горювати.


Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні: осінній — передосінній, чекати — зачекати.

Більша частина префіксів української мови є словотвірними, тобто допомагають утворювати нові слова.


Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні: учити — учитель, калина — калинонька).

Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Такий різновид суфікса називається постфікс: хвилюватися).


Словотвір — розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості творення похідних слів.

Непохідні слова — не утворені від Інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[йи])

Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спо­сіб творення: небесний, літній, ти­хенько.

Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.

Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.

Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утво-рюються нові слова: підсніжник — сніг.

 

1. Спільнокореневим до слова гора є

А горянка

Б горечко

В горючий

Г гороскоп

 

2. Спільнокореневим до слова «колоти» є

А кілочок

Б довкілля

В  колосальний

Г заколоситися

 

3. Помилково утворено слово

А виконавиця

Б гардеробщиця

В  кравчиня

Г вихователька

Д спортсменка

 

4. Не відмінюються всі слова в рядку

А бюро, журі, шитво

Б кенгуру, турне, ательє

В графіті, вапно, жалюзі

Г тире, інтерв’ю, вікно

 

5. Суфікс -ев- має прикметник, утворений від слова


А край

Б  груша

В кущ

Г кварц

Д вечір


6. Суфікс -ик має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

А історик

Б братик

В зайчик

Г лебедик

 

7. Не мають закінчення обидва слова в рядку

А ухвалено, збудований

Б сорок, по-полтавськи

В горілиць, плакучі

Г запанібрата, змито

 

8. Суфікс -ен- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

А  зайченя

Бкошеня

В печеня

Г козеня

 

9. Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ

А  росинка

Б зрошення

В рослий

Г росяний

 

10. Іменником є виділене слово в реченні

А Яке добре гостювання було завжди в бабусі!

Б З усіх іспитів він отримав «добре».

В Мені давно не було так добре й затишно.

Г У нього було добре, щире серце.

 

 





 09.02 
         11 клас 
    

Загальна характеристика складних речень.
Коми в складносурядному та складнопідрядному реченнях.

Загальна характеристика складних речень

Складне речення має два або більше синтаксичних (підметово-присудкових) центрів.

Складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні, складні безсполучникові і складні конструкції.

 

У складносурядному реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, відносно рівноправні. Вони поєднуються між собою сполучниками сурядності і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи (=або), або...або, чи...чи, то...то.
1. На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло. (М. Рильський.)
2. Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділити Землю. (І. Жиленко.)
3. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. (Леся Українка.)

У складнопідрядному реченні одна частина головна (від неї ставиться питання), а друга—підрядна (вона відповідає на поставлене питання).
Підрядна частина до головної приєднується:
а) сполучниками підрядності що, як, бо, щоб, якщо, якби, чи, коли б, аби, раз, ніби, наче, немов, ніж, хай, хоч, чим... тим, так що, як тільки, після того як, для того щоб, з тим щоб, тому що, через те що, завдяки тому що, в зв’язку з тим що, дарма що, незважаючи на те що;
б) сполучними словами (які є водночас і членами речення) хто, що, який, чий, котрий, скільки (
відносні займенники), як, наскільки, де, куди, звідки, коли, відколи, доки, поки, щойно, чому, навіщо (прислівники).
1. Ніколи в бурі не загине, [хто?] хто [підмет] Прометея має дух. (В. Сосюра.)
2. Той, [хто?] що [підмет] занепав духом, уже не страждає. (Д. Павличко.)
3. Людині треба, [що?] щоб її робота залишалася після неї жити. (Ю. Яновський.)
4. Мій час пливе так тихо-тихо, [як?] як [обставина способу дії] по ставку пливе листок сухий. (Леся Українка.)

У складному безсполучниковому реченні частини, що мають свої синтаксичні центри, поєднуються між собою без сполучників.
1. Ми чорні гори перегорнем, ми вдарим серцем в мур зажур. (І. Драч.)
2. Настане літо; жовтий цвіт укриє липу до вершини. (Я. Щоголів.)
3. Трапиться слово зрадливе — геть його, сину, гони! (Б. Олійник.)

У складній конструкції частини поєднані впереміш сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язками.
1. Вітер промчав, улігся, і [сурядний зв’язок] надріччя взялося сивиною: [безсполучниковий зв’язок] підіймався туман. (Григорій Тютюнник.)
2. Орел ширяв над моєю головою, і [сурядний зв’язок] я уявив, як [підрядний зв’язок] він придивляється до мене злими очима. (Р. Іваничук.)
3. Сон літньої ночі колись мені снився, [безсполучниковий зв’язок] коротка та літняя нічка була, і [сурядний зв’язок] сон був короткий, — [безсполучниковий зв’язок] він хутко змінився і зник, як [підрядний зв’язок] на сході зоря розсвіла. (Леся Українка.)

Кома між частинами складносурядних і складнопідрядних речень

Між частинами складносурядних і складнопідрядних речень  ставляться коми.
1. Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять. (А. Малишко.)
2. Не хочу я, щоб знов пекла мене війна в журбі. (Григорій Тютюнник.)
3. Добре знати зимою, що знов навесні ти побачиш обличчя трав, які повмирали під саваном білих снігів. (Є. Гуцало.)
4. Море невинно голубіє над стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється. (М. Коцюбинський.)
5. Кожен, кому доводилось зробити добре, повинен, мені здається [вставне речення], переживати радість якусь особливу, яку ні з якою іншою й порівняти не можна. (О. Гончар.)

Не ставиться кома між двома частинами складного речення, з’єднаними одиничним сполучником і(й), та (= і), або, чи (= або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину.
1. А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава. (В. Сосюра.)
2. Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді. (М. Коцюбинський.)
3. Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика. (В. Собко.)
4. Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама. (С. Васильченко.)
5. Неприємно, коли п’явка впивається в жижку чи коли гавкають на тебе чужі пси або гуска сичить коло ніг. (О. Довженко.)
6. Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, [сполучник повторюваний] і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. (В. Сосюра.)

Не ставиться кома між двома частинами складносурядного речення, з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (=і), або, чи (=або), якщо речення питальне, спонукальне або окличне.
1. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський.)
2. Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! (В. Шевчук.)
3. Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах.)

Якщо підрядна частина стоїть у постпозиції й приєднується до головної складеними сполучниками типу через те що, для того щоб, тому що, після того як, незважаючи на те що, в міру того як, внаслідок того що, так що, завдяки тому що, з тих пір як, подібно до того як, перед тим як, то кома ставиться один раз або перед усім складеним сполучником, або в його середині. Місце коми визначається змістом речення:
Футбольний матч відбудеться, незважаючи на те що періщить рясний дощ.
Або: Футбольний матч відбудеться незважаючи на те, що періщить рясний дощ.
Яхта уповільнила хід, перед тим як пристати до берега.

Або: Яхта уповільнила хід перед тим, як пристати до берега.

 




28.01

11 клас

ЗНО. Українська мова

Однорідні члени речення

( виконують однакову синтаксичну функцію, належать до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком).

 

І. У реченні однорідні члени можуть поєднуватися за допомогою:

1) сполучників сурядності (сполучниковий зв′язок): Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі;

2) інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою (безсполучниковий зв′язок): В один день затопило ліси, сінокоси, городи;

3) обох цих способів (змішаний  зв′язок): Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.

 

Запам'ятати! Однорідними можуть бути будь-які (і головні, і другорядні) члени речення.

 

Завдання 1. Підкреслити однорідні члени речення. Вказати, за допомогою якого зв′язку їх поєднано.

Дуб, клен, горобина, ясен – листяні породи дерев.

Здавна  слов’яни вживали жито і пшеницю,  просо і гречку.

Навесні заготовляли і березовий, і кленовий соки.

Повітряна куля летіла низько і дуже швидко.

Деревина липи м′яка, дрібношарова, легка.

Річка і синіє, і зітхає, і сміється.

 

Завдання 2. Скласти самостійно речення з однорідними підметами, обставинами, означеннями. Використати різні види зв'язку (сполучниковий, безсполучниковий, змішаний).

 

Тестове завдання 1. Однорідними присудками ускладнено речення.

А Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Б Узимку та влітку люди по-різному бачать кольори.

В Скрізь по світу конфлікти, сутички, протистояння.

Г Жінка була доволі огрядна, висока, русява.

 

Тестове завдання 2. Однорідними означеннями ускладнено речення.

А Сад темний, густий, бур'янами зарослий.

Б Настанови мами й тата пам'ятай усе життя.

В Я стаю легкий, сипкий і сам для себе непереконливий.

Г Вода в озері каламутна й жовта.

 

Тестове завдання 3. Однорідними додатками ускладнено речення.

А Раділи і садок, і поле, і долина.

Б Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

В Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

Г Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.

 

 

ІІ. Здебільшого однорідні члени речення виражаються однією й тією ж частиною мови

 

ІІІ. У реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше.

 

Завдання 5. Підкреслити однорідні члени речення. Вказати кількість рядів.

Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки.         ( ____ )

Там школярі й студенти у погожі дні й недільні ранки скопали чималу ділянку для квітів, кущів і дерев. ( ___ )

Там люди нездолані, горді й суворі, сини волелюбного й славного роду.          ( ___ )

Мені дали козацьку корогву і привілеї з королівським іменем. ( ___ )

Верби  й  верболози  сіро-зеленим туманом  котились по луці і закривали подекуди воду. ( ___ )

Завернув до нас якось один панок, скаржився на серце, на задишку, на кволість. ( ____ )

 

Завдання 6. Скласти самостійно речення з одним, двома та трьома рядами однорідних членів.

 

Тестове завдання 4. Тільки один ряд однорідних членів має речення.

А І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом.

Б То тут, то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі, моркви, гарбузів, квасолі, динь.

В І коли доля раптом так жартує, що світло заступає чорна хмара, лише надія крила нам дарує і до життя у віру повертає.

Г Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі й гущину.

 

ІV. Однорідні члени речення бувають непоширені й поширені.

 

Завдання 7. Підкреслити однорідні члени речення. Вказати, котрі з них непоширені, а котрі поширені.

Про час відкриття повідомите хоч листом, хоч телеграмою.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої, в потічка зеленого.

 

Завдання 8. Скласти самостійно речення з поширеними та непоширеними однорідними членами.

 

Розділові знаки при однорідних членах речення

 

Кома ставиться:

- з′єднані протиставними сполучниками: Навчатися в університеті почесно, але складно.

- з′єднані повторюваними (єднальними чи розділовими) сполучниками: Навчатися в університеті і складно, і почесно. У далекій дорозі найду або долю, або за Дніпром ляжу головою.

- між парами однорідних членів: Навчатися в університеті складно і цікаво, престижно і почесно.

- частина однорідних членів з′єднана сполучниками, а частина – без (кома ставиться між усіма однорідними членами): Навчатися в університеті складно, цікаво, і престижно, і почесно.

- з′єднані тільки інтонацією: Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею, яблуками.

- після однорідних членів є конструкція ТА ІНШІ, Й ІНШІ (вважається однорідним членом): До аудиторії зайшли ректор, і декани, і викладачі, й інші.

 

 

 

Кома не ставиться:

- єднальний чи розділовий сполучник вживається один єдиний раз: Старий батько сидить коло хати та вчить внука маленького чолом оддавати. Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи.

- сполучники І, НІ утворюють фразеологічну сполуку (ні туди ні сюди, ні мертвий ні живий, і сміх і гріх): Хлопець стояв ні мертвий ні живий від страху.

- між двома дієсловами в однаковій формі, що означають одну ускладнену дію: Сходи провідай батька. Сядь поміркуй про свої вчинки.

Крапка з комою ставиться:

Між однорідними членами, якщо вони  дуже поширені: Парубок плівся, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав ниву.

 

Завдання 9. Підкреслити однорідні члени речення. Поставити, якщо потрібно, розділові знаки.

Вдень і вночі вранці і ввечері не знаю відпочинку.

Марко озирнувся але нічого не побачив.

Поїдь допоможи матері.

Перед екзаменом мені побажали ні пуху ні пера.

І роси і птиці і трави зорею вітають мене.

Весною вулиця стає схожою то на річку то на довжелезний міст.

Над картатою людською дрібнотою відлунює розтіч голосів ревище худоби дзвін кіс гучання гончарних виробів сумні переливи сопілки дрімотне квиління ліри й ще десятки згуків.

І все частіш пригадується синь Херсонщини дитинства краєвиди стихія степу сонячна Синюха граніти скель і вітер верховий.

 

Тестове завдання 5. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні.

А Теплі слова та лагідний погляд дарую тобі.

Б Молодий місяць та зорі освічують дорогу.

В У лісі пахло листям, грибами та ожиною.

Г Тече вода в синє море та не витікає.

 

Тестове завдання 6. Неправильно поставлено розділові знаки в реченні.

А Минає рік, і два, і п'ять років.

Б Батько і мати, і дід з бабою нагадували мені святих.

В На Колимі запахло чебрецем, і руто-м'ятою, і кропивою.

Г Є в нас сила, і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.

 

Тестове завдання 7. Між однорідними членами треба поставити кому в реченні.

А І холод і голод оселився в Чіпчиній хаті.

Б І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить.

В Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

Г Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.

 

Розділові знаки при узагальнювальних словах

 

Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, то перед ними ставиться двокрапка: Я нічого не бачив навколо себе: ні стіни, ні вікон, ні дверей.

 

Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним ставиться тире: Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних – все пливе наді мною.

 

Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них – тире (для простого речення) або кома-тире (для складного речення):

Усі присутні: і ректор, і декан, і викладачі, і студенти – зайшли до аудиторії.  Я вивчаю  точні науки: математику, фізику, хімію, - які згодяться мені в майбутньому.

 

Завдання 12. Підкреслити однорідні члени речення та узагальнювальні слова,  поставити розділові знаки.

Все жито пшениця овес разом поспіло і випало зерном.

На пустирях у рівчаках та неглибоких балках скрізь росте ця невибаглива рослина.

Все бачить співець у широкім роздоллі  і небо і море і красу світову.

Зацвіли усі діброви і долини і луги.

Рястом жовтоцвітом ромашкою все заквітчала весна.

Усе і повітря і покручені лози і зів′яла трава все це нагадує їй щасливі хвилини її життя.

Ніч була вітряна неспокійна раз по раз стугоніла і стукала віконцями.

Всяке птаство як-от деркачів перепілок куликів можна було викосити косою в траві.

Люди різні між нас бувають симпатичні гарні чудні.

Нас чарують мелодії українських композиторів Максима Березовського Миколи Лисенка Миколи Леонтовича  котрі відомі у всьому світі.

Вулиці півні собаки люди все веселим видалось мені.

 

Тестове завдання 8. Позначити речення, у якому після узагальнювального слова ставиться двокрапка (розділові знаки опущено).

А І восени і взимку на місцевому базарчику одна стара жінка чи дві продають ягоди горобини чи калини сушений цвіт стебла й коріння лікувальних рослин.

Б Стоячи в тумані я нічого не бачив округ себе ні стіни ні вікон ні дверей.

В А соловейко не відмовляється ні від сухого листя ні від торішньої трави.

Г Листя лежало на колодах осикових дров на купі гарбузів.

 

Тестове завдання 9. Після однорідних членів треба поставити тире в реченні (розділові знаки опущено).

А Столиці міста й містечка велетенські та зовсім крихітні країни усе це тепер випало Іванові Силі побачити на власні очі.

Б Усе докупи злилося материна любов піклування батькове дитячі забавки радощі й горе.

В Усі весну щиро люблять і люди і пташки і дерева і комашки і ніжна травиця.

Г У нашому саду була розкішка флора жоржини й кропива любисток і ревінь.

 

Тестове завдання 10. Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них тире (розділові знаки опущено).

А У селі в бабусі все мені цікаве квіти берег річки і зелені трави.

Б Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

В Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у старих пеньках у дуплах у болотній воді.

Г У мудрості свої закони є і цвіт і злет і несходимі пущі.

 

 

 Якщо перед однорідними членами стоять слова ЯК-ОТ, А САМЕ, НАПРИКЛАД, то перед ними ставиться кома, а після них – двокрапка: До аудиторії прийшли всі присутні, а саме: ректор, декани, викладачі, студенти.

 

Завдання 10. Підкреслити однорідні члени речення, поставити розділові знаки.

У школі ми вивчаємо дві мови а саме українську та англійську.

На Україні є багато футбольних команд наприклад «Динами Київ» «Шахтар» «Металіст».

На полях працюють різні сільськогосподарські машини як-от трактори сівалки комбайни.

 

Завдання 11. Скласти самостійно речення з однорідними членами та словом як-от. Поставити розділові знаки.

 

 

 

Однорідні та неоднорідні означення

Однорідні (виділяються комою):

- характеризують предмет за однією і тією ж ознакою: У центрі міста виросли червоні, жовті, білі тюльпани.

- наступне означення підсилює, конкретизує попереднє: Холодний, колючий вітер гнав низько над землею важкі, олив′яні хмари.

- виступають художніми означеннями: Над містом кучерявий, ласкавий дим.

- стоять після означуваного слова: Катря була жінкою доброю, тихою, сумирною.

Неоднорідні означення (не виділяються комою):

- характеризують предмет за різними ознаками: Низький дерев′яний будинок дуже затишний.

 

Завдання 13. Підкреслити означення. Визначити, які вони: однорідні чи неоднорідні. Поставити, якщо потрібно, розділові знаки.

Сонячні промені пробивалися крізь зелене густе листя.

Доцвіло літо червоними брунатними жовтогарячими жоржинами.

Вікна великого цегляного будинку виходили на вулицю.

Чистенький чепурненький він зовсім не мав нахилу до Федькових забав.

В осінньому синьому небі летіли журавлі.

Всі дерева навкруги тепер стоять біло-рожеві м′які святкові.

 

Завдання 14. Скласти самостійно речення з однорідними та неоднорідними означеннями до кожного правила.

 

Тестове завдання 11.

 

Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки опущено).

А Жовтий кленовий листок лежав на холодному асфальті.

Б У порожній двокімнатні квартирі пахло вапном і свіжою фарбою.

В Неподалік від хати росла старезна велика липа.

Г Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

 

 

 







Дистанційне навчання 



Завдання для учнів 11 класу (14.01)

Тести 11 клас

1. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Мова одяг думок.
Б Собор як свіча.
В Мова не полова
Г Усе геніальне просте.
Д Ти втілення добра.

2. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Книги морська глибина.
Б Сини як зима і літо.
В Кохання не іграшка.
Г Усі дерева вкриті інеєм.
Д Квітки конвалії найніжніші.

3. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)

А Усі ми не в тім’я биті.

Б У ці дні ранки тепліші
В Краса Дніпра оспівана в піснях.

 Г Черешні в нашому саду розкішні.
Д Літні канікули улюблена пора.


4. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Ми діти сонця і добра.
Б Кров людська не водиця.
В Тиха вода завжди глибока.
Г Читати нові світи відкривати.
Д Самотність як обірвана струна.

5. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
А Твої очі як зорі.
Б Мова не полова.
В Липневі дні неповторні.
Г Лиш боротись значить жить!
Д Я полководець миру і добра.

6. Тире між підметом і присудком НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ставити в реченні (розділові знаки пропущено)

А «Віють вітри…» за жанром пісня.

Б Життя прожити не поле перейти.
В Сміле слово то наші гармати.
Г Поле як море.

Д Шість і чотири десять.







Завдання для учнів 10 класу (14.01)

Тема 1

Тестові завдання «Апостроф»

1.Без апострофа треба писати всі слова в рядку

А верб..я, кур..йозний, тьм..яний

Б моркв..яний, розз..явити, цв..яшок

В дзв..якнути, ін..єкція, різдв..яний

Г дво..ярусний, різьб..яр, Лук..янович

Д духм..яний, присв..ята, прим..ятий

 

2. Апостроф треба писати на місці обох пропусків рядка

А рел..єф міжгір..я

Б з..їсти черв..як

В присв..ятити сім..ї

Г сер..йозний об..єкт

Д люб..язна конс..єржка

 

3. Апостроф пишеться в усіх словах рядка

Б львів..янин, підрум..янений, з..являтися, ф..юзеляж

В подвір..я, пан..європейський, р..яжанка, трав..янистий

Г торф..яний, між..ярусний, кон..юнктура, дев..яносто

Д Лук..яненко, Св..ятослав, Мар..яна, Карп..юк

 

4. Апостроф треба писати на місці обох пропусків у рядку

Авелике сузір..я, роз..ятрена рана

Бочікувана прем..єра, духм..яна страва

Вгарне ім..я, швидкий пор..ятунок

Гдосвідчений різьб..яр, високий бур..ян


5.Позначте рядки, у яких усі слова пишуться з апострофом:

1 м..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити

2 в..язати, моркв..яний, комп..ютер, кур..єр

3 дит..ясла, пів..ящика, верф..ю, ін..єкція

4 пір..я, пів..ями, прив..ялений, п..єдестал

 5 пів..юрти, дзв..якнути, зв..язок, кров..ю

6 солов..ї, тьм..яно, кон..юнктивіт, грав..юра

7 черв..як, В..ячеслав, круп..яний, між..ярусний


Тема 2

Тести.М*який знак 10 клас

1.М’який знак на місці крапок НЕ треба писати в усіх словах рядка

А багрянец.., чіткіс..ть, п’ят..десят

Б вагаєш..ся, скрин..ці, ослін..чик

В хустин..ці, тіт..чин, хар..ків’янин

Г русал..чин, спитаєш.., нен..чин

Д радіст..ю, лан..цюг, різ..бяр

 

2.М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А перелаз..те, стежин..ці, памороз..

Б уман..ський, люд..ми, пісен..ці

В л..лється, поглян..те, гір..кий

Г волос..кий, брун..ці, різ..блення

 

3. М’який знак на місці пропуску НЕ треба писати в усіх словах рядка

А лял..чин, кін..чик, щас..тя

Б совіс..тю, близ..ко, американ..ський

В ковз..кий, камін..чик, сер..йозний

Г познач..мо, кин..мо, ріж..мо

Д л..лється, секретар.., пол..ський

 

4. Прочитайте речення.

Коли переконуєт(1)ся, що все йде за його сценарієм, малюсін(2)кий жайвір починає повіл(3)но, ніби на невидимій ниточ(4)ці, підніматися в т(5)мяну височину.

М’який знак треба писати на місці всіх цифр, окрім

А1

Б2

В3

Г4

Д5

 

5. М ’який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку

А  їдал..ня не працює, далеке майбут..нє

Б ткац..кий верстат, срібний лан..цюжок

В на тонкій жердин..ці, стан..те поруч

Г обчислювал..ний прилад, дон..чине свято


 

 
















Іван Франко .Філософська поема "Мойсей"
«Мойсе́й» — поема Івана Франка 1905 року. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя i народу в процесі наполегливого шукання «обітованої землі», про майбутні сили мас, здатних висунути зі свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що приведуть до перемоги. 



«Мойсей»

Рід: ліро-епос. Жанр: філософська поема. Історія створення: скульптура Мойсея роботи Мікеланджело (Рим). Композиція: пролог (написаний терцинами), 20 пісень (розділів), 2 вставні притчі: 1) як дерева собі велетня обирали (розповідає Мойсей); 2) про сліпого велетня Оріона й хлопчика-поводиря (розповідає Азазель). Тема: зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом». Автор наголошує, що «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні». Ідея: заклик позбутися рабської психології, утвердження думки про невичерпність духовних сил народу, віра в краще майбуття.

1905 року Іван Франко напише філософську поему «Мойсей». Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи 1904 року в Італії.

Пролог був написаний терцинами вже після завершення самої поеми. У ньому поет закликав сучасників і нащадків до духовної єдності.

У сюжеті твору Франко використовує лише один фрагмент біблійної історії: після сорока років блукань євреїв пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяної землі – Палестини. Але саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтує, забуває про Божі заповіді та обіцянки. За лічені кроки від досягнення бажаного євреї зневіряються; сите рабство здається їм кращим, ніж голодна воля.

Датан й Авірон пропонують закидати Мойсея камінням. Мойсей натомість виходить на широкий майдан, стає на камінь і виголошує промову, розповідаючи притчу про дерева й витлумачуючи її зміст. Ніхто не наважився підняти руку на Мойсея, юрба виганяє його з табору. У пустелі Мойсей звертається до Бога, але у відповідь чує голос злого духа пустелі Азазеля, котрий намагається довести йому марність справи, якій пророк присвятив життя; на якусь мить Мойсея охоплюють сумніви — у цей час з’являється Бог Єгова й карає пророка тим, що він не вступить в обіцяний край. Фінальна картина твору – це з’ява князя конюхів Єгошуа, який закликає євреїв до походу, до бою, щоб зробити з лінивих кочівників героїв, тих, хто піде «в мандрівку століть» із печаттю духу Мойсея.












https://www.youtube.com/watch?v=tl1waX-Icio


Вчимося писати есе

Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання

Стиль есе вирізняється афористичністю; образністю; парадоксальністю.

Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:

  • символи;  метафори; порівняння;  алегоричні і притчові образи.

 

Есе ж складається з таких елементів:

  • Назва.

Вона повинна точно відображати суть написаного. План не пишеться, відразу переходимо до тексту.

  • Вступ.

Вступ - дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
2. Несподіваний це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

 

  • Основна частина..

Спочатку висувається теза, потім пишуться кілька аргументів до неї. Тези обгрунтовуються:

1.     Особистим досвідом, історіями з життя інших людей, як близьких, так і з біографії знаменитостей.

2.     Явищами, які кожен може спостерігати.

3.     Цитатами відомих учених, політиків, письменників, творчих діячів.

4.     Історичними подіями, які доповнює аналіз їх суті, причин, наслідків.

5.     Витягами із законів, актуальних або застарілих.

·       Висновок.

Правила, як написати структуру есе, говорять про необхідність короткого підведення підсумків.

 

Теми есе:

Три речі ніколи не повертаються назад - час, слово, можливість. Тому не втрачай часу, вибирай слова, не прогав можливість (Конфуцій).

 

Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди (Бернард Шоу).

 





Готуємося до ЗНО 

Будова слова

1. Суфікс -інн(я) має різне значення в словах рядка

Аносіння, говоріння

Бгасіння, коріння

Входіння, шарудіння

Гтерпіння, водіння

 

2. Суфікс -ищ- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

Ародовище

Бвовчище

Впопелище

Гсховище

 

3. Суфікс -ен- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

Азайченя

Бкошеня

Впеченя

Гкозеня

 

4. Суфікс -ик має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

Аісторик

Ббратик

Взайчик

Г лебедик

 

 

 

5. Спільнокореневими до слова гнати є всі слова, ОКРІМ

Апереганяти

Бназдожену

Внавздогінці

Грозігнутися

 

6. Спільнокореневими до слова зір є всі слова, ОКРІМ

Апрозріти

Бзоріти

Взиркати

Гнеозорий

 

7.Спільнокореневим до слова око є

Аоколиця

Бзаочний

Воцінка

Гокруг

 

8. Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ

Аросинка

Бзрошення

Врослий

Гросяний

 

9. Спільнокореневим до слова голий є

Аголограма

Бпоголити

Впоголів’я

Гголкіпер

 

10. Спільнокореневим до слова радити є

Арадіо

Бпорада

Врадист

Градість

 

11. Спільнокореневим до слова міняти є

Азамінувати

Бнерозмінний

ВМіноборони

Гміндобриво

 

12. Спільнокореневим до слова гора є

Агорянка

Бгоречко

Вгорючий

Ггороскоп

 

 

13. Похідними від слова рука є всі слова, ОКРІМ

Арушник

Бпоруччя

Впорушник

Гобіруч

 

14. Не мають закінчення обидва слова в рядку

Аухвалено, збудований

Бсорок, по-полтавськи

Вгорілиць, плакучі

Гзапанібрата, змито

 

15. Форми одного слова подано в рядку

А веселий, веселим, весела, веселка

Б радіти, радію, радіємо, радітимемо

В ніс, носик, носичок, приніс

Г Україна, український, україночка, окраїна

16. Усі слова мають нульове закінчення в рядку

А кіт, синь, любов, поні

Б ґанок, зеніт, сіль, зрання

В дуб,ремінь, честь, беру

Г песик, перстень, піч, Київ

17. Усі слова відповідають схемі – префікс, корінь, закінченння дібрано в рядку

 

А вус, підземний, підпис,

Б зрада, премудрий, стиха

В завеликий, погляд, претихий

Г негордий, беззубий, герой

 

18. Усі слова є спільнокореневими в рядку

А урвище, прірва, крутояр, круча

Б стіл, столи, столом, столами

В сиджу, сидять, посиденьки, стілець

Г дорога, доріжка, подорожник, подорож




Дистанційне навчання.

Для учнів 9-их класів
Українська література:


Дистанційне навчання  06.04 – 23.04
9 А, Б  класи Українська література

Завдання 1
Лірика Шевченка періоду арешту й  заслання

Додатковий матеріал для учнів
·        Записати стислий конспект
       «Невольнича поезія» (1847 — 1857). Так сам Шевченко назвав свої твори, писані під час перебування під слідством у казематі ІІІ відділу та на засланні.
 «В казематі»
У доробку Т. Шевченка з’являються твори політичної поезії, які, за тогочасними цензурними вимогами, не можна було друкувати в журналах та альманахах, тому поширювалися нелегально. Вони стали в Україні ХІХ ст. першими творам підпільної літератури. Цикл «В казематі» складається з 13 віршів, згодом поет додав до нього ще дві поезії. Для цих творів характерні мотиви розлуки, поневіряння на чужині, тяжкої жіночої долі, нерозділеного кохання, самотності, безнадії, смерті..
 Творчість періоду заслання
Перші три роки перебування Шевченка в Орському укріпленні були дуже плідними. Він не дав себе знищити як митця, не дозволив царським сатрапам задушити свій талант, спустошити душу. Нехтуючи «височайшею» забороною, поет складав вірші, мережачи ними «захалявні книжечки». Творчість цього періоду становить новий, вищий етап у розвитку поетичного генія Шевченка, опанування методом практичного реалізму, досконалістю художньої форми. До нас дійшло понад сто творів, серед них дев’ять поем. Вірші та поеми на історичну тематику («Заступила чорна хмара…», «У недільку святую», «Чернець», «Іржавець»).
Розробляв Т. Шевченко і жанр філософської лірики («Один у одного питаєм…», «Буває, іноді старий…», «Ну що б, здавалося, слова…»). Багато віршів мають автобіографічний характер («Мені тринадцятий минало..», «І виріс я на чужині…», «І золотої й дорогої…», «Якби ви знали, паничі…», «Сонце заходить, гори чорніють). З творів, написаних за сім років перебування поета в Новопетрівському укріпленні, збереглися лише вірш «Мій Боже милий, знову лихо!» і поема «Москалева криниця», це пояснюється тим, що, очевидно, Т. Шевченко після другого арешту й важкого покарання остерігався писати вірші.
Творчість після заслання (1857–1861)
Останні роки життя поета були періодом найвищого розквіту його таланту, хоч після семи років вимушеного мовчання поетова муза не відразу заговорила на повний голос. У 1857 році було написано лише дві поеми — «Неофіти» і «Юродивий» (остання залишилася незакінченою) ; у 1858 — п’ять невеликих віршів: «Доля», «Муза», «Слава», «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Я не нездужаю, нівроку», у 1859 — одинадцять віршів й одну поему, у 1860 — тридцять п’ять поезій..

·        Відомості з теорії літератури - записати і вивчити
      Ліричний герой (Л. г.) — образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі. Уявлення про Л.г. складають на основі знайомства з його внутрішнім світом, який розкривається не через вчинки, а через переживання, душевні стани Л.г. не тотожний авторові.
       Медитація (від лат. medetatio — роздум) — форма філософської лірики: вірш, в якому поет висловлює свої думки над проблемами життя і смерті, над баченим і пережитим.
·        Опрацювання програмових поезій Т. Шевченка.
·        Прочитати " Доля", "Росли укупочці, зросли"
·        !!!!!  Вірш «Доля» вивчити напам*ять.( зробити відео читання напам*ять,надіслати вчителеві у Вайбер  :)  )

                                  «Доля» (9 лютого 1858)
         Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця.
          Ідея: возвеличення долі, яка супроводжувала Т. Шевченка впродовж всього його життя.
         Основна думка: «Учись, серденько, колись / З нас будуть люде»; «Слава — заповідь моя».
        Жанр: філософська лірика.        Віршовий розмір: ямб.
        

    
                                «Росли укупочці, зросли» (1860).  
        Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.
         Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.
        Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести.
       Жанр: інтимна лірика.      Віршований розмір: ямб.


·        Тестове опитування ( письмово)
 «Доля»
1. Доля для поета, як він про це зазначив у творі, була для нього:
а) вбогим другом; б) правдою життя;
в) прозрінням свідомості; г) довгоочікуваним щастям.
2. Т. Шевченко розпочав навчання:
а) у Сошенка; б) під час служби у пана Енгельгардта;
в) у дяка–п’янички; г) в духовній семінарії.
3. Митець дорікає своїй долі за те, що вона йому:
а) не допомагала впродовж життя;
б) збрехала;
в) завдала всіляких перешкод;
г) чинила опір у здобутті освіти.
4. Заповіддю для Т. Шевченка була:
а) чемність і гордість; б) путь до волі;
в) невимовна біль за долю своїх братів і сестер;
г) слава.
«Росли укупочці, зросли»
1. Поет, звертаючись у творі до Бога, називає його:
а) променем щастя; б) душею нації; в) всещедрим; г) всемогутнім велетнем.
2. Дитинство ліричного героя асоціюється із:
а) грою і сміхом; б) дивовижними речами;
в) світом казок і пригод; г) солодощами.
3. Життя у подружжя було:
а) сумбурним і нестерпним; б) вкрай важким матеріально; в) наче у раю; г) тихим і веселим.
4. У потойбічний світ герой поезії прагне перенести із дійсності:
а) садок вишневий коло хати; б) безвічну любов;
в) всі життєві радощі; г) срібло–золото.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
1.           

2.           

  
Завдання 2
Біблія в житті Шевченка. Світле пророцтво поета ( «Ісаїя.Глава 35»)
·        Опрацювати матеріал в підручнику. С.243-244
·        Прочитати «Ісаїя.Глава 35». С.246-247 ( аналіз твору)
     
·        С.248 № 1-4 (письмово)





Завдання 3
Світова велич українського поета. Видатні діячі світової культури про Шевченка. Вшанування в Україні та світі
1.Прочитати в підручнику с.249.

2. Це цікаво  :   Тарас Шевченко : віртуальна мультимедійна виставка.

2. Опрацювати додатковий матеріал. Виконати письмово завдання
Ознайомлення з спадщиною поета за кордоном почалося ще за його життя і
згодом набуло там великого розмаху. Перші відгуки про Шевченкові твори
з’являються в польській і чеській критиці вже в 40-х роках XIX століття.
Так, у 1863 році вийшов збірник поезій Шевченка
польською мовою в перекладах В. Сирокомлі, а в 1865 — книга Г. Баттальї,
яка стала першим монографічним дослідженням про його творчість. У другій
половині XIX століття перекладання його творів розгорнулося також в
Чехії, Болгарії, Сербії, Хорватії .
На сучасному етапі творчість Шевченка найактивніше освоюється в
європейських країнах. Велику увагу й заслужену оцінку Шевченкової творчості дають поляки. Польський поет Леонард  Севінський ще в 1861 році написав працю про Шевченка, додавши до книжки й переклад «Гайдамаків». У своїй праці він підкреслював:«Велика це людина — Тарас Шевченко, велика вже сама собою, ще вища величчю дум мільйонів, що знайшли свій вияв у натхненній його пісні…» .
Поезія Шевченка близька й зрозуміла білоруському народові: адже так
багато спільного в історичній долі білорусів та українців… 
Білоруський поет і перекладач Максим Богданович, який перекладав поезії
Шевченка білоруською мовою, теж стверджує: «В особі Шевченка світова література має поета з віршем мелодійним і
витонченим, поета, який красу своїх творів будував не на
ефектних засобах поетичного впливу, його поезія «зовні проста,
скромна, повна внутрішньої, прихованої, не всякому погляду
приступної  краси».
Індійський письменник Муххамед Шеріф переклав поему
«Катерина».  Мовами народів Індії здійснено 22 переклади «Заповіту».
Нинішній «Кобзар» китайською мовою містить понад 80 творів.
Про світове значення творчості Шевченка добре сказав народний поет
Узбекистану, академік Гафур Ґулям: «Вірний і геніальний син українського
народу — безсмертний, він належить усім народам, незалежно від того,
якою мовою вони говорять і в якій частині земної кулі вони живуть, бо
він оспівував і боровся за такі високі, благородні, справді людські
ідеали, які безсмертні і які виражають кращі думи, мрії й прагнення всіх
народів».

3.Робота в мережі Інтернет
Скульптура(ознайомитися)
     https://uk.wikipedia.org/wiki (пам’ятники Т.Шевченку за кордоном)      https://svitppt.com.ua/ukrainska-literatura/pamyatniki-tarasovi-shevchenku-v-ukraini.html ( презентація «Пам’ятники Т.Шевченку в Україні»)

Мурали
(мурали із зображенням Кобзаря)(ознайомитися)

Народно-ужиткове мистецтво (вишивка)
http://ippo.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3032&Itemid=1
( вишитий «Кобзар» )
                   
 Музичне мистецтво (ознайомитися)
https://inlviv.in.ua/suspilstvo/muzika/virshi-tarasa-shevchenka-u-vykonanni-ukrayinskyh-rok-gurtiv ( українські гурти – виконавці пісень на слова Т.Шевченка)


  • Написати есе «Шевченко в моєму житті» або скласти міні – промову про Кобзаря, використавши ПАДН – формулу  під час виступу.
П (позиція) – «Я вважаю, що …»
А (аргумент) – «Тому що …»
Д (докази) – «Я можу це довести на прикладі …»
Н ( наслідок) – «Тому я роблю висновок, що …»

Завдання №4
Позакласне читання. Т. Шевченко. «Назар Стодоля»
·        1.Прочитати твір
·       2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Назар Стодоля»(записати в зошит)
Глибоке вивчення минулого, шукання нових драматичних засобів його відтворення дали змогу Т. Шевченкові створити драму «Назар Стодоля» (1842–1843), яка стала явищем у європейській драматургії.
 Тема: зображення суспільного життя різних прошарків населення на Україні в XVII ст.: поет уводить читача у складний світ кичатих, які прагнуть багатства, чинів, слави навіть ціною щастя рідних дітей, протиставляючи їм світ простих українців і козаків.
Ідея: висміювання козацької старшини, уславлення благородства низових козаків, їх волелюбність і відвагу.
 Основна думка:
а) викриваючи й засуджуючи антигуманний, потворний характер шлюбу з розрахунку,
Т. Шевченко доводить, що сім'ю слід будувати на взаємній любові, довірі, духовній близькості людей;б) у моральних основах народного життя Кобзар бачить силу, здатну піднести особистість до героїзму.
 Жанр: історична соціально-побутова драма.

·        3.Письмові відповіді на запитання(в зошит):
1.     За яких часів відбуваються події у творі? Що вам відомо про них з історії?
2.     Через що хазяїн вирішив віддати заміж свою дочку за нелюба?
Що означав ритуал — піднести старого гарбуза сватам?
3.     Чому Галя дорікала собі за втечу від батька?
4.     Як Хома дізнався про місце переховування своєї дочки?
5.     Що сталося між Хомою та козаками? Чому він вирішує благословити Назара і Галю на шлюб?
6.     Чи є закінчення твору правдоподібним? Відповідь умотивуйте.


Завдання 5
 Творчість Шевченка( Контрольний твір)
( ! виконувати на листках з середини зошита, обсяг роботи – 2-2,5 стор.)
1. Підтвердьте або спростуйте думку: «Життя Т. Шевченка — подвиг», навівши відповідні аргументи.
2. Зробіть ідейно-художній аналіз улюбленого вірша Т. Шевченка (або уривка з поеми).
3.  “В душі народу словом заповітним, він залишив глибокий слід”.








Виконати до 4.04
Українська мова
5А КЛАС
Тема  Речення з однорідними членами
1.Розглянути опорну схему „Однорідні члени речення”( вибачте,таблиця є в матеріалі на сайті ТЗОШ №8, ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ) , дати відповіді на запитання:
*    Які члени речення можуть бути однорідними?
*    Зробити висновок, які члени речення називаються однорідними.
*    Звірте  свої відповіді з матеріалом підручника .

*   2.Опрацювати в підручнику правила  с.195


*   3.Виконати  з підручника вправи   450 (усно) ,451,452  (письмово)

4.З’єднайте павутинкою  частини прислів’я, відшукавши відповідники(запишіть і вивчіть) Який розділ літератури вивчає прислів’я і приказки? Чого вчать нас ці прислів’я?
1. За рідний край                       там і рай
2. Де рідний край                       гріють
3. Вдома і стіни                         життя віддай
4. Рідна земля                             і ворона мила
5. З рідної сторони                     і в жмені мила


  • *5.   Виписати з підручника «українська література» 6 речень з однорідними членами(без сполучників і зі сполучниками)


Тема  УМР Письмовий твір-роздум в художньому стилі «Чому потрібно берегти природу»
Ø Повторити вивчене про стилі мовлення(с.40-41) та типи мовлення (с.98)
Ø Опрацювати в підручнику матеріал про особливості написання твору-роздуму  (с. 127) ;а також «Пам’ятку послідовність створення роздуму»(с.128)
Ø Зразок твору –роздуму
                              Чому потрібно берегти природу
        Я хочу звернути увагу на те, що кожна людина вже від народження тісно пов’язана з природою. Тому бережімо її.
       Спробую переконати, чому природу треба берегти. По-перше, бережливе ставлення до природи обдаровує нас  нам здоров’ям. По – друге, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. Нехай посадить кожен хоча б одне деревце. По – третє, краса природи милує наш погляд, заспокоює. Нехай панує краса і спокій, це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай. Ще багато можна було б сказати про довкілля, частиною котрого ми є самі. 
      Ось тому бережімо природу.  
Ø Написати твір-роздум.

Тема Кома між однорідними членами
Ø Ознайомитися з матеріалом в підручнику – с.196
Ø
Ø Виконати вправи : усно-453; письмово – 454,455

*   Прочитайте акровірш. Назва якої країни «зашифрована» в ньому? Вивчіть вірш напам’ять, переставивши рядки.
У всіх людей одна святиня.
їм красить все їх рідний край.
Куди не глянь, де не спитай.
Нема без кореня рослини,
Рідніше їм своя пустиня,
А нас, людей, без
Аніж зелений в чужині рай.
Батьківщини. (М. Чернявський)



Тема   Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами
Ø Опрацювати правило та  схему в підручнику ( с.199,200,201);




Ø Виконати вправи 461 (усно), ,462,463,466 (письмово).

Тема  УМР Докладний усний переказ художнього тексту з елементами роздуму
1.Повторити вивчене про стилі мовлення(с.40-41) та типи мовлення (с.98)
         2.Уважно прочитайте текст
                                                           Кінь утік
Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв’язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв’язувати задачу, як раптом на парту впала записка.
“Це знову, мабуть, від Петрика, — подумав Віталик. — Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час даватиму свої ковзани?”
— Іване Петровичу, — сказав Віталик, — мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати?
— Записки на уроці писати не можна, — сказав Іван Петрович. — Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві — недобре, Віталику. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі та твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш...
Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно.
У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення.
Віталик розгорнув записку і прочитав: “Віталику,— писав Петрик,— я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі”.
На перерві Віталик підійшов до Петрика.
— Давай коня, — сказав Віталик.— Утік кінь...— тихо відповів Петрик.
3.Виконайте завдання
v  Визначте тему і основну думку тексту.
v  Доведіть, що  текст є розповіддю з елементами роздуму. Визначте тезу цього роздуму й аргументи.
v  Які ознаки цього типу мовлення?
v  Доберіть до тексту власний  заголовок. Порівняйте його з авторським.
v  Зі скількох смислових частин складається текст?
4. Складання плану. Зразок:
1. Це було в четвертому класі.
2. Записка від Петрика.
3. Записка — це таємниця.
4. Подив і обурення однокласників.
5. Утік кінь.
4.. Докладний переказ тексту учнями (усно).

Тема Звертання. Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертанні (повторення)
Ø Ознайомитися з матеріалом в підручнику – с.202-203


  
Ø Виконати вправи : усно-469,474 ; письмово – 471,472,476

Всі виконанні завдання надіслати на електронну пошту: o.skurskyy@gmail.com





6 КЛАС
Вчитель Скурська Г.М.
Українська мова
Тема  Написання складних прикметників разом  і через  дефіс.
Ø Опрацювати в підручнику правила й таблиці  с.154-155
Ø  Відеоурок «Правопис складних прикметників https://www.youtube.com/watch?v=aYqW_DMtgjo
Ø Виконати  з підручника вправи   410 (усно) ,411,412  (письмово)


Тема  Написання прізвищ прикметникової форми
Ø Опрацювати в підручнику правило  (с. 157,158) ;
Ø Виконати вправи 420,421(усно), 423 (письмово)
Ø Тести для  самооцінки та систематизації вивченого про прикметник- вправа 429.
Тема Числівник :загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні і порядкові
Ø Ознайомитися з матеріалом в підручнику – с.164,168

Ø Це цікаво. Казка про частини мови https://www.youtube.com/watch?v=tFUoH21hWaQ

Ø Виконати вправи : усно-431,437; письмово – 434,440,446

Тема Числівники прості, складні і складені.
Ø Опрацювати схему в підручнику ( с.167);
Ø Виконати вправи 433,438 (письмово)

Тема  Відмінювання числівників
Ø Опрацювати правила  в підручнику ( с.171 - 173);
Ø  Відмінювання числівників .Онлайн –урок https://www.youtube.com/watch?v=YbNVOobEduk

Ø  Експрес-урок О.Авраменка .Відмінювання числівників


Ø Виконати вправи 452,454 (усно) ,455,458  (письмово)


Всі виконанні завдання надіслати на електронну пошту: o.skurskyy@gmail.com


7 КЛАС
Вчитель Скурська Г.М.
Українська мова
Тема  Написання прислівників окремо, разом ,через дефіс.
Написання прислівникових сполучень типу раз у раз ,з дня на день.
Ø Опрацювати в підручнику правила й таблиці  с.190,с.194

Ø Скрайбінг-презентація про прислівник як самостійну незмінну частину мови https://www.youtube.com/watch?v=D-aiJjEdzuU
Ø Відеоурок «Правопис прислівників» https://www.youtube.com/watch?v=ij3CQJuTR-s
Ø Виконати  з підручника вправи   414,418 (письмово), вправу 419   (усно)
Тема  УМР. Складання анотації на книжку з використанням прислівників
Ø Опрацювати в підручнику правило  (с. 90) ;
Ø Опрацювати інструкцію «Як скласти анотацію» с.90;
Ø  Ознайомитися зі зразком анотації – вправа171, а також https://www.youtube.com/watch?v=ovlmmpcs-mA
Ø  Скласти анотацію на улюблену книгу ( вправа 172)
Тема Прийменник як службова частина мови. Види прийменників за будовою
Ø Ознайомитися з матеріалом в підручнику – с.209,211,212
Ø  Це цікаво. Експрес-уроки О.Авраменка https://www.youtube.com/watch?v=0jc16kvjrQw        
               https://www.youtube.com/watch?v=Pu_kWFpU9fE
Ø  Виконати вправи : усно-455,457; письмово – 456,459,465.
Всі виконанні завдання надіслати на електронну пошту: o.skurskyy@gmail.com



9 КЛАС
Українська мова
Тема: Складні речення з різними видами сполучникового і безсполучникового звязку
Ø Опрацювати в підручнику правила с.112,  
Ø Виконати вправи 2,3 с.113  (письмово),
Тема: Розділові знаки в складних реченнях з різними видами сполучникового і безсполучникового звязку
Ø Опрацювати підручник с. 112 , вправа 4,с.114 -  А,Б (письмово)
Ø Ознайомитися зі зразком тестового завдання на персональному блозі вчителя(«Завдання для учнів»)( Див.нижче)
https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=8282976154817714704#allposts



ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки) З Інтернету

1. Складне речення з різними видами звязку називається
а) складнопідрядним реченням;
б) складним синтаксичним цілим;
в) складною синтаксичною конструкцією.
Скласти (пригадати) й записати складне речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком (напр.:  Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова, якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. (Леся Українка.) Цвітуть сади, духмяно пахне рута, і соловейко спокою не зна. (Є.Гуцало.)
2. Складне речення із сполучниковим підрядним і безсполучниковим звязком - це
а)  Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну. (В.Симоненко.);
б) На світі у кожного сонце своє; любенько живеться, як сонечко є. (В.Александров.);
в) З вітром шепочуться квітки, пісня дзвенить про любов, і над свічадом ріки місяць  примарний зійшов. (В.Сосюра.)
Скласти (пригадати) й записати складне речення із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком (напр.: Отож працюй, щоб кожен міг сказати: він недарма  життя своє прожив. (Д.Луценко.)
3. Складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим звязком - це
а) Достигло літо, налилося жито, і звідусіль ідуть чужі женці. (О.Ольжич.);
б)  Бється серце чуло, як світиться вікно – все давно минуло... (В.Сосюра.);
в) Отак мені привиділось сьогодні, коли вертавсь уранці від ріки: каштан – неначе церква великодня. (Є.Гуцало).
Скласти (пригадати) й записати складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком (напр.: Іду – і серце квітне, так радісно кругом. (В.Сосюра.)  Я знов біля моря стою, не бачив його я вже роки, і чайка летить одинока в його голубому краю. (В.Сосюра.)
4. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком - це
а) Земля в обіймах супокою, їй дня, що згас,  не повернуть. (В.Сосюра.);
б) Знаю я, моє не згасне імя: кров свою віддав пісням моїм я, що мене продовжать у житті. (В.Сосюра.);
в) Вже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою! (В.Сосюра.).
Скласти (пригадати) й записати речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком (напр.: Коли захворію, тоді неначе хворе все довкола: хворіє  гай   й  хворіє поле. (Є.Гуцало.)
5. Схемі [     ], [    ], і  [   ].  відповідає така  складна  синтаксична конструкція:
а) Над річкою, в чистім полі, могила чорніє; де кров текла козацькая, трава зеленіє. (Т.Шевченко.);
б) Мелькають червоні жупани,  вирує, кипить Дніпро, і Байда стріляє в султана, підвішений за ребро. (В.Симоненко);
в) Розвалювалася темрява,  коли з-під неї виходила земля і  вилітав  жайворонок. (М.Стельмах.).
Скласти й записати  складну синтаксичну конструкцію  за запропонованою вчителем схемою.
6. Схемі  [  ], коли [  ],  [   ]:  [  ].  відповідає така складна синтаксична конструкція:
а) Настане день, настане час, і розіллється знов медами земля, що освятив Тарас  своїми муками-ділами. (М.Рильський.).
б) Виявляється, коли їм скрута, птахи просто горнуться до людини: вони зовсім довіряються їй. (О.Гончар.);
в) Я краще люблю підводою, бо коли дорожиш  свободою, топай, брате, як Сковорода, але то  вже  твоя біда. (І.Драч.)

Скласти й записати складну синтаксичну конструкцію за запропонованою вчителем схемою.




Тема: Діалог-обговорення прочитаної книжки з різними співрозмовниками-товаришем та вчителем в офіційній ситуації.
Ø Ознайомитися з матеріалом  на персональному блозі вчителя(«Завдання для учнів»)
https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=8282976154817714704#allposts


Діалог (парний і груповий — полілог) є найбільш поширеним видом мовленнєвого спілкування. Він організований як ряд висловлювань співрозмовників (реплік), межею між якими є закінчення мовлення одного співрозмовника та початок мовлення іншого. Кожен зі співрозмовників почергово то говорить, то слухає-сприймає. Отож, в усному діалогічному спілкуванні поєднано такі види мовленнєвої діяльності як говоріння й аудіювання. У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів.
Репліки діалогу характеризуються стислістю й простотою синтаксичної будови, вони міцно пов’язані між собою. Розвиток діапогу, єдність мовленнєвого потоку досягають взаємозв’язком реплік-стимулів та реплік-реакцій. Репліка-стимул спонукає співрозмовника до певної реакції. Репліка-реакція може містити згоду, незгоду, уточнювати висловлене в репліці-стимулі. У свою чергу, репліки-реакції стимулюють наступні репліки, необхідні для продовження спілкування.
Як особливі мовні одиниці репліки відзначаються деякою формально-граматичною завершеністю. Деякі репліки є відносно самостійними, зв’язок між такими репліками, як правило, тільки смисловий. Проте більшість реплік тісно пов’язані та взаємозумовлені, вони становлять такі структурно-граматичні об’єднання, як діалогічні єдності. Репліки тут поєднані не лише змістом (єдиною темою), а й структурно.
Серед найпоширеніших — запитально-відповідні єдності. У відповіді на запитання може бути мінімум словесної інформації, що передається словами так і ні або словами, співвідносними за змістом (згодний, певна річ, без сумніву, це неможливо, хтозна тощо). 
Діалогічному мовленню властива граматична неповнота речень. Використання неускладнених синтаксичних одиниць, еліптичних речень, пропущені компоненти яких допомагає відновити ситуація.
Діалогічне усне мовлення спричинюється потребою щось повідомити, з’ясувати, спонукати (мотивом спілкування), передбачає усвідомлення співрозмовниками реальних умов спілкування (розуміння ситуації спілкування). Крім того, діалогічне спілкування передбачає зорове сприймання співрозмовниками одне одного, а також міміки, жестів, інтонації. Отже, усне діалогічне мовлення — ситуативно вмотивований і ситуаційно зумовлений процес.
Діалоги на побутові теми підпорядковуються принципам розмовно-побутового стилю. У діалогах на нейтральні теми наявний вплив книжних стилів (наукового, ділового, публіцистичного), а у діалогах, метою яких є обмін особистими враженнями, виразно відчутний вплив художнього мовлення.
Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія).
Діалог-домовленість — це розв'язання співрозмовниками питання про плани і наміри. У діалозі-домовленості використовують висловлення-повідомлення, висловлення-запитання, висловлення-спонукання, висловлення-відповідь.
У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, діловим та ін.
Побутовий діалог є неофіційною розмовою, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість; різноманітність обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми, перескакування з однієї теми на іншу; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення.

Діловий діалог є актом прямої взаємної комунікації в офіційно-діловій сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми (3 посібника).



Ø Скласти діалог(усно) 12-15 реплік


Тема: Текст, основні ознаки. Будова тексту. Мікротема, абзац.
Ø Опрацювати підручник с. 116, с . 120.
Ø Виконати вправу 2,с.121(письмово)


Всі виконанні завдання надіслати на електронну пошту: o.skurskyy@gmail.com



                                          9 клас
                          Українська література
  • Цікаві презентації, створені учнями 
  • Тарас Шевченко



Тема  Проблематика поеми «Кавказ», актуальність твору.Художні особливості поеми
Ø Прочитати твір. Опрацювати матеріал в підручнику  с.214-216.
Ø Ознайомитися https://www.youtube.com/watch?v=etrbeWh9QHs
Ø Дати відповіді на запитання  с.216-217 ( №1-3 -письмово).
Тема  "І мертвим і живим…» Продовження теми «землячків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження  комплексу меншовартості ,національного безпам’ятства та байдужості
Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Проблематика твору
Ø Прочитати твір. Опрацювати матеріал в підручнику с 224-227
Ø Вивчити напамять фрагмент(на ваш вибір).
Ø  Ознайомитися -  https://www.youtube.com/watch?v=SfybK1XLjyQ

Тема  Т. Шевченко. Поема «Катерина». «Вічна тема» матері й сина. Еволюція жіночого образу в поемі «Наймичка».
Ø Прочитати поеми «Катерина»,  «Наймичка».
Ø Опрацювати матеріал в підручнику с.234-235 .


Ø  Виконати тестове завдання(див.нижче) – блог вчителя https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=8282976154817714704#allposts
Т.Шевченко."Катерина"(тестові завдання)
З Інтернету

І рівень
Вибрати правильну відповідь.
1. За жанром "Катерина"
а) оповідання
б) соціально-побутова поема
в) історичний роман
г) казка

2. «Катерину» Т. Шевченко присвятив...
А Своїм сестрам.
Б Усім дівчатам.
В В. Жуковському.
Г Карлу Брюллову
3. Починаючи твір, поет застерігає дівчат, щоб вони...
А Не цуралися будь-якої роботи по господарству.
Б Не ігнорували народних звичаїв та обрядів.
В Не лінилися здобувати освіту.
Г Не кохалися з москалями.
 4"Обіцявся чорнобривий, коли не загине..."
а) обіцявся вернутися і жити з Катериною
б)обіцявся вернутися, тоді Катерина буде собі московкою"
в) приїхати через рік
г) забрати її до Києва

5. "Не слухала Катерина , ...., полюбила москалика"
а)подруг
б) батька, неньку
в) сусідок
г) своє серце
6. Яку пісню співала героїня вночі біля криниці?
А Весільну.
Б Галю.
В Жниварську.
Г Гриця.
 7.Чому москаль залишив Катерину, через те, що:
А На цьому наполягали батьки дівчини.
Б Катерина сама прогнала
В Москаль вирушив у похід до Туреччини.
Г Вона йому набридла.
8. Виганяючи дочку з дому, мати звернулась до неї зневажливо:
А «Виховуй свою дитину як знаєш».
Б «Іди шукай у Москві свекрухи».
В «Не з’являйся більше на мої очі».
Г «Живи як знаєш серед люду чужого».
9. Катерину з сином пустив жити до себе
А москаль
Б чумаки
В лісник
Г кобзар

10.Як склалася подальша доля Івася, сина Катерини, наприкінці твору? Він:
А потрапив у родину до свого батька.
Б служив козачком у пана.
В став водити сліпого кобзаря.
Г повернувся до бабусі і дідуся


ІІ рівень
Дати відповіді на питання.
1. Чому батьки виганяють Катерину з дому?
2. Чому Шевченко застерігає українських дівчат не кохати москалів?
3. Що сталося з Катериною, коли москаль відцурався її та сина?

ІІІ рівень
Встановити відповідність
-Зустріч батька з сином.
-Катерина з сином шукають москаля.
-Катерина чекає на москаля.
-Шевченко застерігає дівчат не кохати москалів.
-Офіцер іде до Туреччини.
-Батьки виганяють Катерину.
-Іван відмовляється від Катерини і сина.
- Катерина втопилася.
-Обіцянки москаля.

Ø Усний твір-характеристика персонажа поем «Катерина», «Наймичка».
Всі виконанні завдання надіслати на електронну пошту: o.skurskyy@gmail.com



ДПА 2020 Українська мова

збірник диктантів, 9 клас, О. Авраменко, Грамота

ДПА 2019 Українська мова, збірник диктантів, 9 клас, Авраменко, Грамота
 Українська мова, збірник диктантів, 9 клас, Авраменко, Грамота
Автор: Олександр Авраменко

Видавництво: Грамота

 ПІДГОТОВКА ДО ДПА

Шановні учні-випускники!
Іспит з української мови належить складати кожному школяреві . ДПА з української мови проходить у письмовій формі – це диктант, який дозволить комісії перевірити, чи може школяр дотримуватися правил орфографії, пунктуації та граматики, а також оформляти роботу .
Регламент  мовного ДПА: 
  на диктант і самоперевірку відводиться 1 година;
  для проведення диктанту вибирається текст з 160-170 слів;
  перед початком диктанту вчитель зачитує текст .
  диктант проводиться з додержанням усіх правил диктування – кожне нове речення читається повністю, потім повторюється з виділенням частин, а в кінці — ще раз зачитується цілком;
  вчитель зобов'язаний повідомити учням, коли писати речення  з нового абзацу; 
  після закінчення диктанту текст ще раз зачитують в повному обсязі, щоб учні могли перевірити себе і виправити можливі помилки.

ПОРАДИ  БАТЬКАМ
Як підготуватися  до ДПА?

Основна мета батьків при підготовці до іспитів – заспокоїти дитину і не допускати зайвих хвилювань. 
Підготовка до підсумкової атестації буде успішною, якщо дотримуватися декількох порад: 
- напишіть з дитиною хоча б кілька диктантів . Така робота допоможе зрозуміти, які помилки найчастіше допускає школяр, та попрацювати над їх усуненням;
- складіть план читання українських художніх творів, щоб розвинути техніку читання про себе.
за 2-3 місяці до ДПА починайте повторювати всю шкільну програму, щоб освіжити і закріпити знання. 

Поради учням 9 класу щодо підготовки до ДПА з української мови

  1. Ретельно повторіть вивчені орфографічні й пунктуаційні правила та винятки з них.
  2. Критично і вдумливо проаналізуйте орфографічні й пунктуаційні помилки. ,яких найчастіше припускалися у своїх письмових роботах протягом року
  3. Перевіряючи диктант, зверніть особливо увагу на ті слова і розділові знаки, у написанні яких вагалися під час диктатування.
  4. Розчленовуйте орфографію та пунктуацію на частини. Визначте , що в кожній з них є основним, орфограми, що пишуться За фонетичним принципом( небо, ліс, зорі), вимагають лише уважного слухання.
  5.  Пам’ятайте,що існують такі правила орфографії, які розходяться з правилами орфоепії: чується (стобойу), а пишеться  з  тобою. Ці орфограми пишуться за морфологічним принципом. У таких випадках треба добре знати будову слова, словотвір, частини мови та їхні морфологічні ознаки. До таких орфограм належать відмінкові форми змінних частин мови, дієслівні форми, правопис суфіксів і префіксів та ін..
  6. Серед пунктограм можна виділити інтонаційні, структурні та змістові(смислові). Найпростіше з інтонаційними: можна натренувати слух на окличну, питальну й розповідну інтонації та паузи. Відтак, якщо знати, якій інтонації, паузі який знак відповідає, то основний мінімум розділових знаків буде поставлено правильно.
  7. Змістові (смислові) пунктограми є спільними зі структурними, бо синтаксична будова речення відображає  його зміст, може мати кілька синтаксичних структур із різними розділовими знаками: як приїду - зайду; після приїзду зайду; коли приїду, то зайду.
  8. Під час самостійної перевірки бажано подумки озвучувати написане. Це допоможе вам вчасно помітити допущені помилки       

  
Аби підготуватися до ДПА з української мови (9 клас), необхідно тренуватися в написанні диктантів. У цьому вам допоможе дана пам'ятка. У ролі вчителя може бути аудіовчитель, інший учень або дорослий. Крім того, допомогти може звичайне списування будь-якого українського тексту кожного дня(15-20 хвилин на день), аби ви вчилися уважно списувати, не пропускати і  не плутати букви, розділові знаки.



Успіхів!



J  Найвідоміші фразеологізми українською мовою із тлумаченням значення



Фразеологізм – це словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному поняттю. 


А все-таки вона крутиться -вислів цей приписується визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання “єретичного” вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від “єресі”. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: “Все ж вона крутиться!”.
  • Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.
  • ангельске терпіння – безмірне і доброзичливе терпіння.
  • аж з медом та з маком – сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо.
  • аж жижки сіпає – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.
  • аж волосся дибки стало – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

Б

  • бабця надвоє сказала; бабця надвоє ворожила  – невідомо, що трапиться.
  • байдики бити – нічого не робити; лінуватися.
  • битися як горлиця  – побиватися; переживати.
  • битися як птах у клітці – жити в скрутних (матеріальних) умовах.
  • блудити словами – говорити без потреби; говорити нісенітниці
  • брати на кпини – глузувати; кепкувати; насміхатись з когось.

В

  • ведмежа послуга – дуже сумнівна послуга
  • впадати в око (упадати…)  – зацікавлювати; подобатись.
  • вискочити як голий (козак, Кузьма) з маку (зневажл.)  –  недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь.
  • втерти маку (часнику) – побити, суворо покарати кого-небудь.
  • вставляти палиці в колеса – перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось.
  • вибити з колії  – порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось.
  • вибивати з голови – 1. Позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про когось, що-небудь. 2. Примусити кого-небудь відмовитись від чогось.
  • ввести в оману – обдурити.
  • викинути з голови – забути.

Д

  • дати лад – впорядкувати, розібратись.
  • ділити шкуру невбитого ведмедя – розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим.
    до гробу – до самої смерті.
  • до певної міри – (…певної(якоїсь, деякої)) – частково; трохи; все-таки.
  • до живця проймає – дуже хвилює, турбує, дошкуляє.
  • дуля з маком – вживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні.
  • дай Боже ноги, а чорт колеса – вживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись.
  • десята спиця в колесі – той, хто відіграє незначну роль у чомусь.
  • дрож сіпає – хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін.
  • думки колесом заходили – хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення.
  • дірка без бублика – нічого.
  • де Макар телят не пас – далеко.

З

  • задати перцю з маком – дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту.
  • за мить – (За якусь (одну, коротку) мить) 1. Дуже швидко. 2. Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно. 3. Безпосередньо перед чим-небудь.
  • з ма́ком і з та́ком – і краще, і гірше; всіляко, по-різному.
  • закрутилося колесо – розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.).
  • зупинити колесо історії – зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого.
  • за милу душу – охоче зробити.
  • заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.
  • згущувати фарби – надзвичайно перебільшувати що-небудь.
  • зробити великі очі – здивуватися.
  • за холодну воду не братися  – нічого не зробити.

Л

  • лиха доля – невдача
  • лебедя рубати – верзти дурниці, робити щось дурне
  • ловити ґав – бути неуважним

М

  • мастити салом п’яти – готуватися до втечі або втікати звідки-небудь; відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися.
  • мастити словами – говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати.
  • мозолити очі – набридати.

Н

  • на всі заставки – зі всіх боків.
  • на руку ковінька – пощастило.
  • на свою голову – мати проблеми.
  • не з маком – тяжко, погано, сутужно і т. ін.
  • накивати п’ятами – втекти.
  • нитка Аріадни  – спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок.
    ні за цапову душу  – даремно, марно.
  • нiде гольцi впасти – людно.

О

  • облизати макогона – зазнати невдачі; мовчки зносити образу.
  • обіймати поглядом – дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі.

П

  • пасти задніх – відставти.
  • перегнути палицю – переборщити.
  • передати куті меду – переборщити.
  • про що мова, про що йдеться – не варто подяки, дрібниця.
  • порости травою (терном, биллям і т. ін.) – давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися.
  • пошитися (записатися, убратися) в дурні – зазнати невдачі.
  • просто неба опинитися – надворі.
  • прикусити язика – замовкнути.
  • пекти раків – червоніти.
  • п’яте через десяте – як-небудь.

C

  • світ за очі – далеко; щоб не бачити.
  • сісти на шию – робити щось за рахунок іншого, докучати.
  • сісти в калюжу – зазнати невдачі.
  • скоріш за все – найімовірніше.
  • сі́сти ма́ком – потрапити в скрутне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.
  • сонне царство – напрочуд тихе місце, де нічого не відбувається.
  • сміятися на кутні – плакати.
  • сушити голову – важко думати над складною проблемою.
  • сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє свої рішення.

Х

  • хоч вовк траву їж – абсолютно байдуже, що буде.
  • хоч трава не рости – абсолютно байдуже.
  • хоч мак сій  – дуже тихо.
  • хоч до рани прикладай – про добру людину.
  • хоч греблю гати – дуже багато.

Ц

  • цвісти як мак – бути у розквіті фізичних сил.

Щ

  • ще мак росте у голові – хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло).

Я

  • як стій –  негайно.
  • як макогін на ночви – зовсім не схожий.
  • як виросте трава на помості – категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.
  • як за гріш ма́ку – дуже багато.
  • як мак начетверо – вживається для підсилення зазначеного слова.
  • як мак процвітає – гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).
  • як ма́ку – дуже багато.
  • як після маку – міцно, непробудно, дуже добре.
  • як медом мастити – говорити з кимось улесливо, нещиро і т. ін.
  • яблуку ніде впасти – людно.
  • як по писаному – не збиваючись.








Немає коментарів:

Дописати коментар